Її мені послав сам Бог! Скільки у мого чоловіка було захоплень, але саме ця жінка нарешті добилася того, що я стала вільна!
Звичайно, що я й виду не подала, адже дуже добре вивчила за ці роки свого чоловіка і розуміла, що не все так буде просто.
Своє справжнє лице Антон відкрив лише тоді, коли його бізнес почав приносити гроші.
Спочатку я думала, що його таке ставлення зумовлене напруженим графіком, що його всі дістають на роботі і він втомлюється, тому вдома його має чекати усміхнена жінка, яка й смачно приготує, і дітей виховає, і обов’язки свої знає.
Але з часом чоловік почав випирати на перед своє «Я», мовляв, все сама та сам, а ти тільки під ногами плутаєшся та дітей на світ приводиш і то не такі, як би йому хотілося.
Звичайно, що це можна було виправдати тільки тим, що десь з’явилася саме така жінка. І мені швидко надіслали докази цього, але куди я мала дітися, коли чоловік сам казав, що все його?
Максимум, куди я мала прийти, то до матері в хрущовку з двома дітьми?
Поки я думала, то повідомлення перестали приходити і я зрозуміла, що чоловік знайшов ще когось.
Справді, скоро й з іншого номера мені почали приходити фото з морів і океанів. Чому на них у нього є гроші, а для мене ні?
Коли я маю йти на закупи, то маю продемонструвати, що в дітей таки нема взуття чи курток, відчитатися за продукти. В салон мені не треба, бо я нікуди не ходжу і нема чого витрачати його гроші марно.
Але нарешті з’явилася вона, та, яка захотіла стати дружиною. Антон так хотів якнайшвидше розлучення, що купив нам з дітьми квартиру двокімнатну і платив хороші аліменти на дітей. Повірте, це був з його боку дуже щедрий подарунок.
Я ще виторгувала ремонт і меблі, мовляв, буду довго тягнути процес. А він все робив для своєї коханої. Чи відчувала я ці колючки? Так, але я розуміла, що того, мого Антона, вже давно нема.
Я живу зараз дуже добре, діти здорові, я знайшла роботу, змінилася, ожила. Ходжу на побачення, зустрічаюся з подругами і не відчитуюся за кожну гривню! Це таке щастя!
Антон приходить до дітей, але насправді поїсти у нас, бо його вічно на дієті, а він хоче домашнього.
Коли це почало повторюватися, то я вирішила не казати все в очі, а просто вислала фото Антона з моєї кухні його дружині.
Він вже місяць не з’являється. Може, ви подумаєте, що мені треба навчитися все прямо казати в очі.
Може, але я не маю такої сміливості, зате, я рада, що навчилася будь-якими методами усувати те, що мені не підходить. я вважаю, що це чудовий результат, якщо взяти до уваги, що п’ятнадцять років я мала просто мовчки все це приймати.
Фото Ярослав Романюк
Автор Ксеня Ропота
