Син мій скоро поведе свою наречену під вінець, але я з нею і досі не знайома, як і з її батьками. Починаю у сина запитувати, коли ж то буде, а він все якісь відмовки знаходить.
Бачу добре, що щось не так. не витримала і таки викликала його на відверту розмову. Від почутого і досі до тями прийти не можу.
— Ти вибач, мамо, але я думаю. що вам із тією сім’єю краще буде уже після нашого шлюбу познайомитись, – говорить син мій, – ти зрозумій, там сім’я нормальна.
Ну як я тебе їм представлю? А якщо вони про твоє минуле дізнаються? хіба хто віддасть за мене свою доньку після почутого. Яблуко від яблуні, як кажуть.
Нині мені 48 років, живу щасливо і спокійно, маю сина, якому вже давно за тридцять. Зараз я вільна жінка у мене немає супутника життя, але від цього я не менш щаслива. Я вважала себе успішною панночкою, аж до розмови із сином. Виявилось, що йому не зручно перед майбутніми родичами через моє минуле.
Так, я була заміжня чотири рази. Щоразу розлучення було з моєї ініціативи. Я не вважаю це чимось надприродним. Для мене і досі не зрозуміло, чого потрібно жити не з тією людиною все життя. Якщо розумієш, що ви різні, чого триматися разом? Можна розлучитися та шукати своє щастя. От така моя філософія і я її дотримуюсь зі свого першого шлюбу.
Але син мене не розуміє. Він свого часу до мами моєї жити переїхав, адже не хотів знайти спільну мову з моїм третім чоловіком. Не розмовляв зі мною довго, бо вважав, що я думаю і дбаю тільки про себе.
Але це не так. У сина мого усе життя його були і моя любов і увагна і турбота. Я маю гарну посаду, він мав усе найкраще з пелюшок. Але у нього якесь дивне уявлення про життя. Він і досі вважає. що я не повинна була розлучатись із його татом. так і каже, що хай той і не святий, але саме із ним у нас була сім’я.
А тепер заявляє. що познайомить мене із сватами на весіллі, а краще вже після. Говорить, що факт аж чотирьох розлучень не є плюсом для сватів, адже вони у парі понад двадцять років.
Мені дуже прикро, адже я звичайна людина, як і всі я хочу щастя і не розумію, чому повинна терпіти і миритись із тим, що мені не подобається.
Скажіть, невже так важко зрозуміти мою життєву філософію? І що, не віддали б свою доньку за чоловіка. якби у свекрухи от таке, як у мене життя було б прожите?
07,06,2023
Головна картинка ілюстративна.
