Син не хоче в це втручатись. Йому головне, аби вона пішла з його життя. Але ж, якщо нічого не робити, то колишня невістка забере мій дім! Як тепер бути не знаю. І все, через один необачний підпис.
Мій син був одружений майже 15 років. Моя колишня невістка дуже неприємна і неспокійна жінка. Всі роки спільного життя вона бурчала на чоловіка і була усім незадоволена. Мій син повна протилежність – тихий і спокійний. Він ніколи не сказав їй поганого слова і навіть не підвищував голосу. Наші відносини з невісткою не склалися з самого початку. Я не любила її, а вона мене. Але відкритих непорозумінь не було, та й сходились ми словесно тільки тоді, коли я захищала сина. Так ми і жили весь цей час.
Проживали ми всі в моїй квартирі, яка залишилася мені у спадок від батьків. Але коли з’явилась друга внучка, нам стало тісно у двокімнатній квартирі, і ми обміняли її на трикімнатну з доплатою. Тоді, я вирішила скористатися моментом і квартиру оформили на сина. Думала, що все одно вона дістанеться йому, а так, все одним махом і зробимо. Але життя в новому домі не принесло нам щастя. Через якийсь час, син з невісткою почали все частіше розмовляти на підвищених тонах. Вона весь час бурчала, що син мало заробляє і не забезпечує сім’ю. Чіплялася до нього з різних дрібниць. Непорозуміння були майже кожен день, починалися вони з будь-якого приводу і без нього. Обстановка в будинку була напружена.
В якийсь момент, моя невістка заявила, що більше не витримує такого життя. Вона захотіла розлучитися. Перш за все, мій син хотів спробувати зберегти сім’ю, але нічого не вийшло.Врешті, вони подали заяву на розлучення. Чесно, я дуже зраділа, коли дізналася про це. Мені було шкода сина всі ці роки, і нарешті-то я могла позбутися від невістки. Я думала, що тепер ми з сином будемо жити спокійно. Ось тільки ця панянка не хотіла здаватися легко.
В процесі розлучення ця особа заявила, що хоче отримати частину квартири. Адже вона була куплена під час їх шлюбу, належала синові, і вона з дітьми була там прописана. Такого повороту подій я не очікувала. Навіть не думала, що невістці прийде в голову така ідея. Адже, по суті, стара квартира була моєю, гроші на покупку були мої, а значить, і ця квартира моя. Але невістка не відступала. Вона сказала, що ми можемо знову розміняти квартиру, на дешеві варіанти в передмісті. Тоді їй з дітьми дістанеться двокімнатна квартира, а нам з сином вистачить однокімнатної.
Був ще один варіант, так би мовити «мирний» – вона просто займає дві кімнати цієї квартири і живе, як хоче. Тобто, наша квартира перетвориться в якусь комуналку. Такого нахабства від неї я не чекала! Мій син не хоче ніяких тяганин. Сказав, що нехай робить все що хоче, аби відстала. Але я відступати не маю наміру. Я не дам їй і квадратного метра своєї житлоплощі! Вона не заслуговує на нього.
Я не знаю, як мені розібратись з невісткою? Як виправадити її, не втративши своє житло? Що можна зробити, аби вона залишила нас у спокої?
Світлана Юріївна.
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
