Син з Ритою зустрічалися близько року, навіть жили разом, тільки потім вирішили одружитися. З весіллям розбиралися самі, з нас ні копійки не взяли. Я тоді не знала, яке там фінансове становище у свахи, ми бачилися один раз до весілля, ніби як познайомитися. Звичайна жінка, виглядає добре, одягнена пристойно, ось і все, що я про неї сказати могла.
Ми були готові взяти участь фінансово, все-таки єдиний син одружується, але він твердо сказав, що сам буде оплачувати своє весілля. Ми тоді вирішили, що в подарунок зробимо ремонт в квартирі, яку синові подарувала моя мама. Її не стало за три роки до весілля улюбленого онука. Раніше її здавали, тому ремонт там був необхідний.
Намагалися зробити все максимально нейтрально, ніяких квітів на шпалерах, яскравих фасадів, спокійні кольори. Змінили сантехніку, поміняли плитку, підлоги, кухню, вийшло дуже симпатично. Вирішили, що меблі будуть вже самі купувати, тут не вгадаєш, що зараз молодим потрібно, тому частину грошей подарували на весіллі в конверті.
Сваха теж дітям якийсь конверт подарувала, скільки там було, я не питала, а син не говорив. На весіллі вона блищала не гірше нареченої, модна якась складна зачіска, манікюр, плаття, каблуки. Я тоді ще захопилася, яка модна, як за собою стежить, їй її вік в житті б не дала.
Після весілля стали молоді жити самі. Ми з чоловіком працюємо, у нас часу їздити до них і докучати не було. Покличуть на якесь свято – ми їдемо, не кличуть – не поїдемо. Самі іноді запрошували, зазвичай на день народження, інші свята молодь зустрічала своїм колом. З свахою якось близько не зійшлися, тому ні ми її не кликали, ні вона нас.
Син ніколи не скаржився, не говорив, що в родині у нього якісь негаразди. Ми з чоловіком дивувалися, чому п’ять років уже живуть, а онуків все немає, але свої питання тримали при собі. Раптом там не виходить, не зміниться ж від наших питань нічого.
Молоді у відпустку з’їздили один раз на моїй пам’яті, відразу після весілля. Потім вже ніяких поїздок не було, та я навіть не впевнена, що відпустки були. Я думала, що на щось гроші відкладають. Хотіла навіть сина запитати, чи не потрібна допомога, але все якось незручно було.
А півроку тому син ввечері приїхав до нас з сумками. Сказав, що буде розлучатися, а поки поживе у нас, тому що сил терпіти дружину у нього немає і він не хоче наговорити чогось такого, за що потім буде соромно. Я не очікувала таких новин, здавалося, що жили молоді мирно, а тут такий поворот.
Мені в цей же вечір зателефонувала невістка, запитала чи вдома син. Я відповіла, що так, запитала, що у них сталося, але вона запевнила, що просто непорозуміння. Я в це не повірила, сина з себе вивести дуже складно, він в батька пішов, щоб він схопив сумки і з’їхав, це повинно було бути не просто непорозуміння.
На наступний день я вирішила з ним поговорити. Син замикався недовго, видно було, що йому хочеться виговоритися. Він розповів, що причина розлучення – теща. А точніше її вічні і постійні борги, з якими розплачуватися доводилося молодим.
Виявилося, що сваха майже не працює, точніше, вона-то вважає, що дуже навіть працює, але на ділі продає людям з каталогу якісь сковорідки, косметику, інші дрібниці. Заробіток залишає бажати кращого, але при цьому жити вона звикла жити на широку ногу. Дуже стежить за собою, любить погуляти по магазинах, сходити в салон на якісь процедури краси.
Своїх грошей у неї майже немає, тому вона бере кредити і мікропозики, які потім не віддає, бо ні з чого або віддає, взявши чергову позику. А коли її все-таки потрібно було віддати гроші, то бігла сльози лити дочці, яка викручувалася і якось виплачувала її борги.
Син, подивившись, скільки йде грошей на маму дружини, поставив умову, що тещі в місяць виділяється у вигляді матеріальної допомоги не більше п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вона ще цілком молода жінка, нехай йде працювати і перестане витрачати гроші на всілякі непотрібні речі. Невістка зробила вигляд, що погодилася.
Якийсь час вона насправді мамі не допомагала в колишніх масштабах, діти почали відкладати на машину. Набралася вже пристойна сума, а коли син вирішив, що простіше взяти кредит, ніж ось так збирати, виявилося, що грошей у них немає. Теща взяла у доньки їх в борг, але віддавати, звісно, не має з чого.
Син рішуче налаштований на розлучення, а невістка дзвонить мені і плаче, просить, щоб я його переконала передумати. Намагається пояснити, що не може, мамі не допомогти. Якщо мама без царя в голові, то тут не допоможеш, я з сином згодна.
Можливо, він трохи перебільшує, але втручатись в їхні справи я не стану. П’ять років хлопець прощав усе, мабуть не витерпів. А невістка сама винна, треба вчасно було зупинитися, а вже потайки від чоловіка віддати їхні заощадження, це взагалі неприпустимо, якщо вона вважає їх сім’єю.
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – pexels.
