Розлучитися на певний час?
– Може, це гарна ідея? – запитала Олена, помішуючи цукор. – Ну немає причин для розлучення. Начебто все нормально, все як раніше: Сашко абсолютно не змінився, а я дивлюся на нього і не можу зрозуміти, як ми взагалі стільки років разом прожили.
– Ой, гляди, подруго, – підеш на трохи і повертатися не захочеш. Зрозумієш, що одній краще: хочу халву їм, хочу пряники. Таких прикладів навколо – повно.
– Та у цьому і суть – перевірити, як швидко почну сумувати.
– Або не почнеш, а він в цей час теж зітхне з полегшенням і знайде, з ким втішитися.
– Можливо. Ось і подивимося, чи минуло кохання.
– Я тебе благаю, яке кохання – ви прив’язані вже один до одного міцніше будь-якого кохання.
Синдром спорожнілого гнізда накрив Олену рік тому. Поїхав вчитися молодший син, галасливий будинок – завжди тут збиралася молодь – спорожнів. Вони з чоловіком знову удвох. А скільки вони жили вдвох? Півтора року з 25. Потім діти, троє хлопчаків, турботи, переїзди, робота день і ніч, старі батьки. І ось – сини поїхали, батьків не стало. Немає спільних справ, не треба нічого обговорювати, вирішувати, комусь допомагати. Свобода. Ви раптом перетворюєтеся в сторонніх один одному людей, які дивляться різні фільми.
– Олено, не всім так щастить – знову, як в молодості, пожити вдвох, робити що хочеться. У мене Свєтці скоро 30, а вона заміж вийшла і повернулася додому з онукою. Я, їх, звичайно, люблю, але, знаєш, навіть скучити не встигла за всіма цими дитячим клопотам. Почекай, тобі скоро онуків підкинуть, сама дізнаєшся.
– Ну, щоб онуків підкинути, спочатку невістки повинні з’явитися. Рано про це говорити, та й не збираються хлопці повертатися, навпаки, ще далі лижі нагострили. Так що треба якось нове життя вибудовувати з того, що є.
– Та хіба це складно! Ви ж молоді зовсім, і 50 немає, а діти вже самостійні. Круто ж!
– Розумію, Таню. Все, що ти говориш – правда. Але і те, що ми розучилися бути вдвох, теж правда. Ми, знаєш, на срібне весілля купили великий розумний телевізор. То Сашко від нього не відходить тепер. А що він дивиться? Ой, я була про свого чоловіка кращої думки, скажімо так.
– О, знайшла проблему. Тобі ж необов’язково це разом з ним дивитися, так? Книжку почитай, до подружки сходи, або у фітнес-клуб запишись, інше собі що-небудь включи – є ж комп’ютер! Ну або що там тобі цікаво? Стосунки остигають, переживають кризи і оновлюються, не ти мені це говорила? Займися собою, знайди хобі, якісь свої джерела радості, а він підтягнеться.
– Ага зараз. Розбіжиться і ще раз підтягнеться. Я не пам’ятаю вже, коли ми щось разом робили.
– Слухай, ну не підтягнеться, і що? Розлучатися з-за цього? Ти при тямі взагалі? Ремонт де-небудь почніть робити, якщо зайнятися нічим!
– Ну ні. Це ми точно вміємо, а ось жити, коли все добре і немає нагальних проблем, треба якось навчитися. Знаєш, адже ми останні кілька років і справді жили важко, в екстреному режимі, перейти на спокійний ритм щось погано виходить. Здається, що нічого не відбувається, туга неймовірна.
– Ось і починаєш дратуватися на порожньому місці, тобто не в Сашкові справа, а в тому, що все буденно стало і розмірено, а у тебе замість чотирьох голодних чоловіків з’явилося занадто багато вільного часу, який ти не знаєш куди подіти.
– Ну так, так і є. Ось тому і хочеться все змінити. Виїхати, побути на самоті, зрозуміти, що робити з цією свободою. І не на екскурсію – це все не те. Пожити без нього хочу. Та й він від мене відпочине, йому ж теж набридло моє перекошене обличчя.
– Знов за рибу гроші. Переїхати, розлучитися – без цього ніяк не можна зрозуміти, що ви обоє просто втомилися? Відпочити треба, ось і все. Ось як ти йому скажеш? Чим поясниш? Навіщо ображати людину, ближчої від якої у тебе немає? Слухай, згадай, заради бога, як часто тебе дратують найкращі друзі або родичі. Постійно ж це відбувається, так? Що тільки Оксанка витворяє, чи брат твій – що, ідеальний чоловік? Яку б дурість не зробили, ти розлучатися з ними не збираєшся. Їдеш заспокоювати, грошей даєш, дзвониш серед ночі. Їм же ти все прощаєш!
Олена задумалась, може, і справді, для початку просто у відпустку поїхати. Самій. Чи удвох? А там видно буде. Недарма ж кажуть: якщо вам здається, що любов закінчилася, вона ще й не починалася.
А ви знаєте пари, які подолали таку ситуацію?
Фото ілюстративне.
