Кілька тренувань тому він вперше став на бігові лижі. Гарна підтримка фізичної форми яхтсмена взимку.
Син-першокласник брав участь з змаганнях з лиж серед вітрильних клубів області. Хвилюватися, що не впорається почав ще за тиждень. Не посоромився підійти до тренера і зізнатися, що боїться. Що не зможе. Що затопчуть. Що ще не навчився… Тренер показав на кілометрову трасу, попросив просто взяти участь.
Я в клубі була єдиною матусею. Всіх хлопців опікали батьки. Перевіряли кріплення. Налаштовували дітей… Чую: “Головне – обгони Васю!”, “Головне – обгони Мішу!”, “Головне – обгони Сергійка!” (Тільки зараз помітила, що ніхто Данила навіть не озвучував в якості суперника).
Які нісенітниці… Сину, бачиш Фініш? Біжи туди. Ні на кого не озирайся.
Тоді він прийшов другим. З п’ятдесяти учасників до 11 років. По-моєму, навіть не спітнів. Тренер не зрозумів, як він це зробив… А він просто біг до фінішу. Просто біг до перемоги. Потім ця фраза ще кілька разів звучала з його вуст… Головне – фініш.
Допоможіть дитині побачити, де фініш. Куди бігти? Ні на кого не озираючись.
Автор: Cвітлана Pеріх.
Фото ілюстративне.
