anna

Я звичайна українська жінка, яка намагається балансувати між роботою, сім’єю та власними мріями. Одного вечора, після звичайного робочого дня, я зіткнулася з несподіваною пропозицією від чоловіка, яка перевернула

Я сиділа на кухні, тримаючи в руках горнятко з холодною кавою. Годинник показував другу годину ночі, а телефон знову задзвонив. На екрані висвітилося “Мама”. Беру трубку. Я знала,

Мені 60 років, і я — найзатребуваніша людина в нашій родині, де в одній квартирі живуть чотири покоління: моя мама Надія Іванівна, якій 82, я, моя донька Софія,

Я звичайна дівчина з невеликого містечка під Києвом, яка з дитинства мріяла про казкове весілля з пишною сукнею, музикою і коханим, який би поділяв мою мрію. Але знайти

Я більше не їжджу на дачі батьків – ні своїх, ні чоловікових. Ми з Олегом нарешті зібралися з духом і відмовилися тягнути на собі ці нескінченні городи, де

Мені було лише 20, коли моє життя розсипалося, мов картковий будиночок. Я молода дівчина з маленького містечка на Львівщині, стояла посеред своєї маленької орендованої квартири, тримаючи на руках

Я завжди вважала себе щасливицею. У 20 років я вийшла заміж за Богдана, кохання мого життя, і потрапила в родину, яка стала для мене рідною. Моя свекруха, пані

Мені 27, і я живу сама в маленькій, але затишній квартирі в центрі Львова. Моя робота дозволяє мені працювати віддалено, тож я облаштувала собі комфортний куточок із великими

Моя сім’я — це мій найбільший скарб. З моїм чоловіком Тарасом ми разом уже багато років, у нас двоє чудових доньок — Соломія і Зоряна, які для свого

Вона стояла посеред гамірного торговельного центру в центрі Києва, тримаючи в руках пару елегантних чобіт із м’якої замші. Світло люстр відбивалося від блискучих вітрин, а повітря було наповнене