anna

— Новий рік та Різдво відгуляли, тепер зі спокійною душею можна гроші на відпочинок збирати. Так хочу цього року в гори з’їздити. До мурашок! Від однієї думки ноги

Вероніка дивилася на черговий неоплачений рахунок на кухонному столі. Жінка машинально поправила пасмо волосся, що випало, і важко зітхнула. У сусідній кімнаті Артем захоплено розповідав комусь телефоном про

Марія працювала у цілодобовій аптеці. Зранку після роботи вона поїхала до бабусі. Вдома на неї ніхто не чекає. Чоловік Остап ще у стаціонарі. Бабуся зраділа внучці: — У

Свекруха на нас чекала і це стало очевидно, як тільки ми поріг переступили. Привіталась, як завжди підкреслено ввічливо і показово холодно. З порожньою усмішкою запросила у кімнату “гостей

Знаєте, коли я попросила про допомогу своїх свекрів, то очікувала саме на допомогу, а не на виставу, що ті люди нам улаштувати вирішили. Я ж добре знала, що

Знаєте, коли мені свекруха казала, що принесе нам на новосілля свою родинну реліквію, я сподівалась побачити щось справді вартісне. Мені ввижалась річ, яку я зможу передати своїй донці.

Знаєте, аби побачити от таке обличчя рідної матері мені й потрібно було вийти заміж. Вперше в житті вона не знала що сказати. Стояла, кліпала своїми віями нарощеними і

Я отетеріла побачивши що то мені приготувала сестра за “сюрприза”. — А що ти думала? – сказала зверхньо дивлячись на мене, – Тебе не було два роки, а

Як тільки свекруха переступила поріг нашого дому мені одразу було зрозуміло, що тій жінці щось потрібно. Не те щоби вона ніколи не приходила до нас, однак була гостею

“Ой там, за село-о-ом” – завела Галина та так, що аж мурахи пішли шкірою від її чистого, сильного, дзвінкого, голосу. — Чого ото голосити? – невдоволено фиркнула стара