nat

Оксана ніяк не могла заспокоїтись, а її доросла донька намагалася її втішити: – Мамо, ну чого ти так переживаєш, життя на цьому не закінчується. Звісно, я теж не

Нещодавно, за горнятком свіжозвареної кави, я гортав ранкову газету і ввімкнув радіо. Ловлячи хвилю за хвилею, я раптом зупинився на теплому, оксамитовому голосі літнього чоловіка. Він розповідав про

Я вирішила поговорити з дружиною Віктора відверто, ситуація й так буле не проста, я розумію, що вона прагне зберегти родину, але якщо стосунки давно втратили сенс, можливо, варто

– Скажи мені, будь ласка, Гринишин, чому ти усміхаєшся? Мені хочеться плакати, а він усе усміхається, – мовила Олена до свого чоловіка. – А чому це, цікаво, я

– Олю, а що це ти мовчиш? Ти що за мене не рада?, – свекруха кліпала очима, мов дівчина на виданні, вибір якої я мала похвалити. – Ні,

Заспала! Поки бігла від ванної до дверей, Олена швиденько нафарбувала губи, кинула погляд у дзеркало й, похапцем закинувши на себе пальто та взувши чобітки, уже за кілька хвилин

Марії Петрівні було шістдесят три, коли вона вперше за тридцять років відчула, як серце б’ється не так, як зазвичай. Всі ці роки вона була вдовою. – Мамо, ти

Це був голос з далекого минулого, коханий голос, який говорив речі, які мені в голову не вкладалися. – Я купив тобі квартиру і розраховую на твою вдячність, –

Я сиділа за столом і їла свою трохи підгорілу сочевицю з куркою. І, повірите чи ні, в якийсь момент мені захотілося плакати. Від смаку. Від того, як ця

– Це тобі, – сказала вона і поставила на стіл ключі. Маленькі, блискучі, ще пахли новим металом. – Що це” – він звів брови, взяв у руки брелок