nat

Перше вересня для мене завжди час спогадів, не завжди приємних, а як взяти до уваги, що мене в школу збирала бабуся, то зрозуміло чому. Мама ніяк не може

Мороз грянув зненацька… За нашими мірками, не так уже й страшно – усього мінус пʼятнадцять за Цельсієм. Але осінь до останнього балувала теплом. І ось — мороз. І

День розпочинався чудово: на столі — абрикосовий джем, пампушка в цукровій пудрі та кава з корицею, на підвіконні – задоволений кіт Остап. На шибці – морозний візерунок, на

Олена чекала на чоловіка з роботи. Сьогодні у них річниця весілля. Чотири роки. Стіл накритий. Подарунок підготовлений. Михайло затримся. Забув? Нарешті двері відчинилися. Точно забув, навіть квітів не

З приїздом свекрухи мій чоловік почав мінятися на очах: з дорослого чоловіка він різко став маленьким хлопчиком, якому потрібно все подати та принести. Я б могла його совістити

Коли мені було шість років, мені радісно сповістили, що мама поїхала до крамниці по сестричку… Мами не було дванадцять днів… А потім набігли різні тітки, сусідки з подарунками

Усе почалося з того, що господарі несподівано вирішили оновити кухонний гарнітур. Єдиною, хто не схвалив цієї ідеї, була кішка. Вона гасала за робітниками, які знімали зі стін навісні

Сваха стояла і заплітала язиком за зуби, що їй треба на хліб. Зазвичай, я простягала гроші і на тому було по справі, але цього разу я закрила двері

Я не сумнівалася, що так буде, бо завжди був Славко такий – на дрібниці роздує суперечку, а далі до матері біжить за підтримкою. Того вона тепер і махає

Мені здавалося, що я знаю чоловіка, як облупленого, але він таки мене здивував. Подумати лишень, я, яка передбачала його настрій по кроках, не змогла передбачити цього. Отак сиділа