nat
На пероні вокзалу не було де стати. Натовп із сумками, коробками та рюкзаками ставав усе щільнішим, люди проштовхувалися ближче до краю платформи. Олексій раз у раз дивився на
Я прокинулася від власного крику, важко ковтаючи повітря. Серце калатало десь у горлі, а сорочка на спині стала зовсім мокрою. Знову той самий сон. Світлий, майже прозорий силует
Залишати квартиру, де прожито п’ять років, виявилося дивно легко. Склала дві валізи, застебнула замки, перевірила, чи не забула на полиці у ванній зубну щітку — і все. Жодних
Коли ми вперше побачили це оголошення, то не повірили власним очам. Ціна на ділянку з новим, хоч і недобудованим будинком була підозріло низькою. У місті за такі гроші
Дорога до цього віддаленого села виявилася значно гіршою, ніж я могла собі уявити, коли вранці розглядала карту доріг. Моя стара машина раз у раз глухо стукала днищем об
Матвій стояв і дивився на порожній двір. Світло від єдиного ліхтаря падало на дерев’яну лавку під липою, де лежав целофановий згорток із квітами. Вони пролежали там уже дві
Я сиділа на краєчку стільця й крутила в руках пластикову ручку. Від кожної його репліки шефа всередині наростало роздратування. Його запал зараз здавався мені абсолютно недоречним. Він був
Оксана поправила настільну лампу й потерла очі – від тривалого перегляду медичних карток під кінець зміни завжди починали боліти повіки. Вона працювала терапевтом у міській поліклініці вже шостий
Юля приходила сюди, коли море ставало занадто шумним. Три роки в іншій країні навчили її помічати такі дрібниці, на які місцеві навіть не дивилися. Юля сіла на сухий
Маршрутка запізнювалася, і я стояла під дірявим навісом зупинки, переступаючи з ноги на ногу, щоб хоч трохи зігрітися. На руках були старі вовняні рукавички, крізь які все одно