nat

Мені здавалося, що я знаю чоловіка, як облупленого, але він таки мене здивував. Подумати лишень, я, яка передбачала його настрій по кроках, не змогла передбачити цього. Отак сиділа

– Ану подай хліба! – невдоволено бурмотів Степан Іванович. – Скільки ще чекати? Борщ уже охолов! Не люблю я ледь теплий. – Несу, Степане, несу. Ось, свіжого тобі

«Нічого особливого, просто розбіжися і стрибай», – підбадьорював мене Тарас. І попри те, що ноги мої тремтіли, я бігла і пірнала у воду, уявляючи його задоволену посмішку, що

Я не знаю, коли в мені почалося бажання подобатися всім, але точно знаю, коли вкорінилося. Уявіть собі школу, я – відмінниця, тягну руку на всі запитання вчительки, мене

Найважчим для мене стало те, що діти стали на сторону чоловіка, бачте, я їхнього найкращого у світі тата покинула і байдуже, що я жила з ним лишень заради

Я верталася з заробіток з однією думкою – нарешті мій синочок буде щасливим, пожив з тією Мариною і досить, тепер у нього, і жінка гарна буде, і родичі

Олена стояла на балконі й з жалем дивилася на свою свекруху, яка сиділа в сутінках на лавці біля під’їзду: покликати її чи ні? Якщо спробувати запросити, то Ганна

Бабуся моя була справжньою актрисою, отак понасаджує по картоплі буряк, а як прийдеться копати бараболі, то руками сплескує: – І де ж воно узялося, я стільки не сіяла.

Учора нарешті всі роз’їхалися, і моє літо, що нагадувало нескінченний день бабака, завершилося. Я виснажена, наче ціле поле вручну виполола, і мрію просто впасти на диван і не

Мене всю аж трусило, це ж треба таке вигадати, чоловік мій їй наснився і сказав мене тут зустріти. Невже вона думає, що я з тих жінок, що в