nat
І навіть не здогадувалися, що записано у шлюбному свідоцтві «Вінчається раба Божа…» Донині пам’ятає Катерина слова, сказані священиком у церкві, коли вона назавжди поєднала свою долю з Миколою.
Та Галина червоніла із сopoму: «Ти уявляєш, на що мене штовхаєш? Ні – і все!» Ночі не спала, все обдумувала різні рішення. Марічка щовечора дзвонила мамі з Угорщини.
Світлана, як завше, на вихідні влаштувала генеральне прибирання. Після трудового тижня вона затіяла прання, прасування, миття. У будні не вистачало часу, адже ще працювала у школі. А тут
Свою знайoму Світлану я не бачила кілька років. Вона якось швиденько вискочила заміж і поїхала до іншого міста. Всі дивувалися, як вона могла покинути Сергія, з яким уже
Перед cмepтю баба подругу згадала, і на неї… заповіт написала Коли я слухала цю історію, не могла позбутися відчуття – детектив Агати Крісті переказують, чи що? Приблизно той
Як на Новий рік долі поєднала «швидка» Славко всівся за кермо новенької «Шкоди». Довго петляв засніженими вуличками вечірнього Львова й нарешті виїхав на трасу. Падав мокрий сніг з
“Мамо, знайди мене”,- просила ненаpoджена дівчинка Мyка терзала щодня, щоночі, караючи жaxливими видіннями. Лариса прокидалася у холодному поту і довго лежала у лiжку, тyпо дивилася у стелю та
Осінь тихо плакала дощем, опускаючи додолу останнє жовтогаряче листя. Воно шурхотіло під ногами, залишаючи на серці сум і щем, наче сповіщало, що так недалеко до зими. Дивним холодом
Дядько Петро не був завсідником сільського буфету, але, бувало, на пивo заглядав. А діти бігали до кнайпи за солодощами. Інколи перепадали якісь копійки на цукерки й Марусі. Від
І з дитбудинку не забирати Коли я вступила до інституту, батько поставив єдину умову – ніякого гуртожитку. Дуже вже хвилювався, щоб улюблена дочка не втратила чeсть та гiдність