nat

Я почула, як за невісткою закрилися ворота, але не звернула уваги, вона любила отак піти погуляти сама, без дітей. Я вже звикла з чоловіком, що ми онуків годуємо,

Олена не була впевнена, що її пироги припадуть до смаку майбутній свекрусі, але це було не головне. План дівчини був інший. Сам факт, що вона спекла пироги, мав

Мені хотілося протерти очі, бо те, що я бачила і те, що мені казала сваха, суперечило один одному. – Ой, Тоню, тобі двійка за виховання доньки. Як ти

– Тітко! Тітко! Не проходьте повз! Гляньте, які гладіолуси! Сьогодні зранку зрізав, свіжі, гарні! – гукнув Іван, як і решта продавців квітів, що дружно сиділи в тіні старого

«А де твої гроші, жінко, тут все моє», – на такі слова чоловіка я сполотніла. Він не раз це казав жартома, коли ми починали жити, я мовчала, бо

Спочатку така пропозиція викликала у мене обурення. То й що, що мені сорок вісім, хіба я не маю шансу вийти заміж не з такої причини? Але, коли прийшла

Видати заміж Оленку було надзвичайно важко. А час уже давно настав! Її годинник не просто цокав, він шалено крутив стрілками, кривлявся намальованими цифрами, зітхав і охав, як Оленчина

– Доню, ви з Тарасом дітей взагалі плануєте? – запитала в Олени мама, коли та вкотре приїхала з чоловіком відвідати батьків у село, і вони вдвох з донькою

«Як ти можеш бути щасливою? В тебе є совість?», – свекруха кипіла від праведного, як вона думала, гніву, адже лише рік минув за Борисом, а я вже заміж

З того дня минуло багато років і я спитала її, чому вона так вчинила, адже я їй була чужа, мало знайома, не рідна. А вона так на мене