nat

Часто їжджу по роботі до Києва, бо живу у Львові. Зазвичай беру квитки на ранкові поїзди з сидячими вагонами, а додому повертаюся нічними. Здебільшого не звертаю уваги на

Брат тільки й сказав: – Яка мати, така й донька, – і це було сказано не щодо мене. Я вже доросла жінка, мені сорок два роки, а моєму

Ми з чоловіком жили в гуртожитку і поруч з нами жила баба Марія, всі її так називали і була вона, скажімо так, своєрідна. Хоч вона й не виходила

Цього року діти вже нам так наговорили, так нам наказували аби ми на них не розраховували, щоб тільки грядку картоплі посадили і все, бо вони брати не будуть

Отож, знала я добре Бориса, знала, що любить з друзями посидіти, але хто тоді не сидів? Хіба ви не дівочими великими компаніями, коли хлопців гурба і дівчат, вже

Я з Петром сиділа за однією партою з першого класу і не могла налюбуватися його великими карими очима. Вже таким він був гарним, що в дитинстві, що як

Мало хто тікав з-під вінця, а от я це зробила і з хлопцем якого бачила вперше за багато років. Хоча, як втікала, мама ж мені б не пробачила

Ви ж самі доглядали маму, свекруху, пекли кекси на ярмарки, перевіряли уроки, прибирали і готували, на роботі встигали, купували продукти і тягли важкі сумки і собі. І свекрусі,

Отож, я вже кажу, що переросла всі ті наївні сподівання, які мають дівчата, коли виходять заміж: щоб їх на руках носили і купували все, що вони хочуть, робили

Минали хвилини, але Степан так і не наважувався вийти до мене з кухні та щось вирішити і я встала та пішла геть. Хоча мала була сказати, що вже