nat

«Нікому я без грошей не потрібен», – бідкався чоловік. – Чого ж? Ти був потрібен мені, але хіба ти це цінував?, – відказала я. Ця розмова відбулася вкінці

– Ти моя мама! Як ти можеш так чинити?! – Можу, – спокійно відповіла Марія Степанівна. – Квартира належить мені. Сподіваюся, ти про це не забув? Син демонстративно

Діти були моїм сенсом життя без перебільшення. Спочатку стосунки з чоловіком були романтичними, я любила його, як і він мене. Але я не думала, що після весілля на

Розповідь тітки була тим і цікавою, що я знала правдиву версію подій, саме тому я слухала так уважно. Бо справді, така версія дуже цікава, коли ти сам знаєш

Тихий ранок у міській квартирі. Лише легкий шурхіт щітки, якою я обережно змахувала пил із книжкових полиць, поки Олексій ще спав. Промені вранішнього сонця пробивалися крізь щілини у

Від почутого у мене спалахнули щоки, я й не думала, що все так, як виявляється. Як тепер в очі діверу дивитися після того, що я дізналася? Але чи

Я рота не встигла розкрити, як повз мене вже пронесли стареньку, метушилися в кімнаті, де б її поставити, щоб було зручно і ще й претензії мені висловили: –

«Я хочу тобі добра, як-не-як, ти була доброю дружиною для мого сина», – почала свекруха, а далі почалися метаморфози, бо з приємної жінки, яку я знала, вона перетворилася

– Мамо, ми живемо неправильно! – От і Сашко зі школи повернувся! Ми з Олексійком тебе вже зачекалися! – лагідний голос мами, радісне сопіння трирічного братика, аромат маминих

– Мамо, чого ти мовчиш? Ми твоя родина, а не цей чоловік, я його взагалі вперше бачу! Та й що ти собі надумала ти ж уже не молода!