nat

Переполох у квартирі розпочався з самого ранку. Андрій і Марина ніжилися в ліжку, коли до спальні постукала донька: – Мамо, тату, я йду. Зараз дев’ята, а на першу

– Олі вже сказали? – Клавдія Іванівна з досадою відкинула наскрізь мокру хустку і, забувши про пристойність, витерла очі рукавом блузки. – Ні, мамо, поки не казали. Вона

Коли я була малою дівчинкою, життя в нашій сім’ї було зовсім не простим. Ми жили скромно, рахували кожну копійку. Мама працювала на кількох роботах одразу, щоб якось звести

Марина ніколи не любила свій день народження. Колись, у молодості, це було свято — з кульками, друзями, сміхом, подарунками. Та з роками воно все більше нагадувало їй про

Тетяна міцно спала, натрудившись за весь день. Звичайно, що вона сказала Петрові, що йде спати, але перед тим, як лягти, витягнула з морозилки фарш, щоб на ранок напекти

Ця історія почалася із запрошення на ювілей тітки. Христина, хоч і не відчувала особливої приязні до тітки, але ж рідня є рідня, гріх не піти. Саме там Христина

Отже, ви хочете поміняти стару модель на нову?, – голос Ангела був задуманий. – Так, так, – захитав головою чоловічок, обтираючи хустинкою лисого лоба, – Як в рекламі

Ми сиділи в недорогому кафе на першому побаченні. Для мене це було перше побачення після давнього розлучення, наче й непогано жила я останні п’ять років, але от щось

«Нікому я без грошей не потрібен», – бідкався чоловік. – Чого ж? Ти був потрібен мені, але хіба ти це цінував?, – відказала я. Ця розмова відбулася вкінці

– Ти моя мама! Як ти можеш так чинити?! – Можу, – спокійно відповіла Марія Степанівна. – Квартира належить мені. Сподіваюся, ти про це не забув? Син демонстративно