nat

Олена Петрівна стояла біля вікна і поливала свої «грошові квіти» драцену, грошове дерево та герань на здачу. Неділю вона любила найбільше, бо цей день її ніхто не турбував:

В Марії був чудовий настрій: надійшла оплата за паї і купка під матрацом від продажу молока, сметани та городини росла. Треба складати, бо ще трохи і донька про

Ти повернешся, коли ти нарешті зрозумієш, що всі твої спроби знайти щось краще приречені на провал, і повернешся до мене, до своєї єдиної та незрівнянної жінки. Ось уже

Осінь вже радувала першими заморозками, але Аліса все одно вийшла з будинку з самого ранку. Вона давно мріяла отак вийти на ганок, спуститися на власне подвір’я, милуватися небом

Мій єдиний, мій любий Володя одружився. І на кому! — Ти навіщо привів цю Наталку? Вона бідна, без батьків. Нехай би й жила далі зі своєю бабкою! —

Щастя — це не подарунок, який просто падає з неба. Ні. Щастя дається лише тим людям, які зважуються взяти на себе відповідальність, незалежно від того, чи хочеш ти

Олег прийшов додому пізно. На вулиці уже згустилися осінні сутінки, і холодне повітря просочувалося крізь щілини старого вікна в їхній кімнаті у гуртожитському блоці, що мала статус окремої

Пізно ввечері, коли годинник уже давно перевалив за одинадцяту, а в квартирі пахло попкорном і «Анатомією Грей», пролунав дзвінок у двері. Марина, закутана в плед, зітхнула так, що

Тетяна знову побачила той самий сон. Вона бігла крізь густу, чорну темряву, відчуваючи липкий холод на шкірі. Далеко попереду, немов зірка, мерехтіло єдине тепле світло. Вона бігла до

Перший день вересня видався таким спекотним, що навіть горобці ховалися в тіні й цвірінькали щось на кшталт: «Та ну його, це ж уже осінь, а тут +28!». Оксана