nat

– Мамо, я тебе прошу, не позор мене! Ти себе в дзеркало бачила? Вималювана, як на карнавал. Ще тільки леопардових лосінів не вистачає для повної картини, – Олег

Вечір починався надто спокійно. Я налила собі чаю, розгорнула книжку і нарешті відчула, як денна метушня відступає. Але тишу розірвав різкий звук мобільного. На екрані світився незнайомий номер.

Андрій прийшов до старшої сестри Оксани пізно ввечері, коли на вулиці вже западала густа синя пітьма. Він не роздягався, сів на краєчок табуретки біля порога, крутячи в руках

Напевно, кожному свій час приходить задуматися, чи правильно він живе. Я зараз часто сиджу на веранді, дивлюся на старий сад, який ми з Іваном садили ще тридцять років

Кажуть, що в сорок років жінка стає або занадто цинічною, або занадто мудрою, щоб вірити в казки. Я ж вірила, що нарешті моя казка має початися з принцом,

Віктор Сергійович дивився у вікно на голі лютневі дерева. Позаду залишився об’єкт – чергова бетонна коробка, яка мала приносити гроші, хоча гроші давно перестали дарувати відчуття перемоги. –

Я не знаю через що ми тоді посварилися, але бачити чоловіка не хотіла ніколи. Так йому й сказала. Сергій зібрав сумку швидко, майже буденно, і поїхав до матері

Я пам’ятаю, як Оля вперше з’явилася в нашому під’їзді. Це було восени, дощ такий періщив, що світу не було видно. Вона тягла дві великі сумки і Дмитрика за

Таня зняла черевики й одразу відчула, як гудуть стопи. Вона не вмикала світло, просто стояла хвилину в темряві, слухаючи тишу квартири. Бухгалтерські звіти в сумці здавалися цеглою. —

Я застала свекруху за цікавою справою і не знаю, як на це реагувати. Свекруха вона мені колишня і я з доброї волі дозволяю їй бачитися з онучкою у