Таки її правда! Таки вона усім носа втре. Марина Степанівна дивилась на папірець сміялась і плакала водночас. Таки вилетить її невісточка з ганьбою з їхньої родини. Вона тепер усім усім правду розповість і бажано привселюдно вивести її на чисту воду.
Сина Марина Степанівна виховувала одна. Колись єдиний і коханий чоловік одного разу просто зібрав речі і пішов без пояснень. оскільки працювали на одному заводі, то бачились часто, але ні пояснень ні банального “Пробач” вона ніколи не почула. До сина навідувався, навіть забирав його у свою холостяцьку квартиру. Жінка бачила, що її хлопчику після тих відвідин не добре. Якось сторониться він її і все плаче, тому і припинила їхнє спілкування. Нащо воно дитині?
Ріс її син. як і батько – мовчазним, але роботящим. Усю чоловічу роботу по дому робив. Хай спершу трохи криво і косо, але ж десь учитись треба. З дев’ятого класу сам пішов у технікум. Марина Степанівна тоді ледь не посивіла. Ну треба ж таке, технікум був у іншому місті! Але навчальний заклад був хорошим, та й сестра обіцяла наглянути. Погодилась.
Уже пізніше вона дізналась, що у тому місті оселився її чоловік з новою дружиною і, що сину вони обоє допомагають і він практично у них оселився. Плакала звичайно, але взяла себе в руки. Син уже дорослий а її чоловік йому тато, чого ридати даремно?
Вже п’ятнадцять років минуло, а її син і досі у іншому місті живе. Там працює і знімає житло. До Марини Степанівни навідується і телефонує. Так і жили собі, аж доки не повідомив син радісну новину: одружується, наречена при надії, приїдуть знайомитись.
Марина Степанівна невістку якось одразу, ще навіть не знаючи не злюбила. Ну яка ж то порядна дівчина під вінець на шостому місяці ітиме. Якщо так легко і без докорів сумління її сину все дозволила, то що ж було до нього? Скільки їх потрібно було мати, аби втратити сором?
Погана з Марини Степанівни актриса, не вийшло гарного знайомства. Ну не могла вона спокійно сидіти і посміхатись людині, яка їй була не приємною. Тож коли син вийшов з-за столу Марина Степанівна без особливих сантиментів сказала, що доки вона жива не дозволить сину одружуватись на дівчині, яка до нього мала бозна скільки чоловіків.
Вони тоді поїхали не попрощавшись і не спілкувались з нею до народження онука. А коли малий на світ з’явився, тоді вже Марина Степанівна сама провідати їх поїхала. дуже вже вона хотіла побачити на кого невістчин малюк схожий. Так і є – не їхній. От тільки на руки узяла, одразу відчула, то не його сина дитина. Тому і залишилась на кілька днів ” допомогти” молодій мамі, бо ж мала чіткий план.
Не минуло і тижня після відвідин а конвертик з результатами аналізу був у її руках. Таки її правда! Таки вона усім носа втре. Марина Степанівна дивилась на папірець сміялась і плакала водночас. Таки вилетить її невісточка з ганьбою з їхньої родини. Вона тепер усім усім правду розповість і бажано привселюдно вивести її на чисту воду.
Попереду синів день народження. Тоді і вирішила розставити усі крапки над “і”. Зібралось чимало друзів сина. Приїхали свати з синами і був навіть колишній чоловік з новою пасією. Марина Степанівна була в особливо піднесеному настрої. Перший тост сказав батько, а вже другий говорила вона. Дістала конверт і дивлячись на невістку голосно і привселюдно усе розповіла. Чекала, що та вийде з-за столу почервонівши, або син почне з’ясовувати, що за справи, але ж ні. Син узяв не жінку, а її Марину Степанівну і вивів у коридор.
Обличчя було багряним. Таким жінка свою дитину ніколи в житті не бачила.
— Тебе хтось про щось просив. Нащо ти мене привселюдно так… У мене найкраща дружина а син мій. Чуєш мене – мій і крапка. А тобі раджу забути дорогу до нашого дому, нема в тебе більше дитини. Я кохаю її і народження цього малюка, най хто його батько, моє найбільше щастя, бо твій син, мамочко, своїх дітей мати не може. Я про це і жінка знали, а зараз завдяки тобі і всі навколо. Дякую і геть!
Марина Степанівна довго не могла отямитись після тих відвідин. Уже три роки минуло, а син і досі не хоче її знати. Вона уже все зрозуміла і щиро рада за свою дитину і вже б бавила онука, але син про неї навіть чути не хоче. Так і живе одна у порожній квартирі, а все через якийсь папірець.
Автор Анна К.
Передрук без згоди автора – заборонено.
