— Таких, як ти, Жанночко заміж не беруть. Занадто ти вже горда. На паву схожа: крім пишного хвоста і глянути нема на що! Понтів багато в тобі. – приблизно так я своїй майбутній дружині при першій зустрічі сказав. А в день весілля мені принесли лист в якому було всього кілька коротких речень
По молодості я був гарним «ходоком». Дівчата любили, я їх теж. Ображати нікого не ображав, обіцяти – не обіцяв. Легко сходилися, легко розходилися. Про одруження і думок не було. Але ось, коли зустрів Іринку, щось там, в глибині мене перемкнулось – аж надто хороша була: спокійна, не капризна, і обличчя і фігура, все при ній. Використовуючи матеріали
І все в нас добре було, аж доки вона мене з подругою найкращою не познайомила. Та була, як кажуть – вогонь! Яскрава, енергійна, жива така, що поруч з нею навіть ті мужики, хто вже давно про «це» забули, згадували! Правда Жанна мене ледь помічала, а для Іринки моєї вона була авторитетом. Мене Жанна не злюбила одразу, а я й сам її не жалував.
— Таких, як ти , Жанночко заміж не беруть. Занадто ти вже горда. На паву схожа: крім пишного хвоста і глянути нема на що! Понтів багато в тобі
Коли мене у відрядження відправили, я й не думав, що щось погане трапитись може, Іринці вірив, як собі. Ми вже весілля планували, списки гостей склали, залишились дрібні організаційні моменти.
Повернувся через місяць, першою до мене Жанна прийшла. Щось не зрозуміле бурмотіти почала. Потім раптом заметушилася, схопилася, а з сумки фотографії випали, розсипалися. Я піднімати кинувся, а там, на фотографіях, моя Іринка з якимось хлопцем, весела така і видно, що між ними щось є. Вона фотографії забирає, щось пояснює, а потім на шию до мене кинyлася. Плаче обіймає у коханні зізнається. А далі все як у тумані. Тільки бачу, Іринка стоїть в кімнаті і дивиться на нас, потім, нічого не сказавши, втекла.
Я за нею хотів, а Жанна не пустила, ну і я не втримався залишився. З Іринкою я більше не зустрічався, спробував зателефонувати, її мати сухо відповіла, що Ірина тут більше не проживає. А тут кожен день поруч Жанна. Закрутило мене повністю, такий чад, що сам не очікував. А вона так уміло мною крутила, що через два тижні ми й заяву занесли до РАЦСу
У день весілля, коли вже і друзі приїхали, і я стояв при параді з букетом, лист принесли. Я розпечатав, а там написано – до сих пір пам’ятаю дослівно: «Прости, любий, але я передумала. Навіщо тебе робити нещасливим, адже на таких, як я, не одружуються, тому що хвіст павича всім очі сліпить! Прощай! » І все! Стою, як дyрень, нічого не розумію, і що робити, не знаю.
Коли дійшло, що сталося, кинувся до Жанни додому, а там немає нікого. Жанка квартиру знімала, а родичі в якийсь глухий провінції у неї були. Я раптом зрозумів, що і не знаю про неї нічого. Так вона зовсім зникла з мого життя. Я навіть хотів до Іринкиі піти, дізнатися про подругу, але соромно стало. Так я Жанну більше і не зустрічав. А дівчат потім довго цурався.
Фото- firestock.ru
Текст опрацьовано – intermarium.news
