fbpx

Таню, ти мене дивуєш. Як можна не знати, скільки років рідному онуку? А вона мені відповідає – а онуків від сина не буває! Ось так

– Кілька років тому, пам’ятаю, я її запитала – а Олексійчику твоєму скільки зараз? – розповідає про подругу пенсіонерка Галина Семенівна. – Так вона рахувала на пальцях спочатку, скільки… Я кажу, оце так, Таню, ти мене дивуєш. Як можна не знати, скільки років рідному онуку? А вона мені відповідає – а онуків від сина не буває! Ось так…

Синові Тетяни Борисівни вже за сорок, у нього другий шлюб, і від кожної дружини є по дитині. З першою невісткою, матір’ю шістнадцятирічного Олексія, стосунки у свекрухи категорично не склалися. Причому, жінки ніби й не сварилися, і поганого один одному нічого не робили.

– Важка людина! – розповідає про невістку Тетяна Борисівна. – Мовчки все, в очі не дивиться, не посміхнеться, гмикає щось там собі під ніс… Але я свою думку про неї тримала при собі! Зрештою, мені з нею не жити, а сина вона влаштовувала на той момент…

Тетяна Борисівна відгуляла у сина на весіллі, подарувала молодим досить велику суму грошей.

– Думала, в житло вкладуть, але вони машину купили! – розповідає вона. – Син сильно хотів. Хлопчики, вони такі хлопчики. Ну, це вже їхні справи і їхні гроші. Що захотіли, те купили… А через півроку після весілля у них Олексійчик з’явився. Я чесно намагалася стати бабусею, але мене твердо відсікли – нічого не треба, спасибі, до побачення, ми вас запросимо на Новий рік…

Якось раз влітку, коли хлопчикові було вже чотири, Тетяна Борисівна випросила-таки його у невістки до себе на дачу на кілька днів. Батьки привезли дитину і поїхали. А у білошкірого малюка сильно засмагли на сонці плечі, аж почервоніли, в перші ж кілька годин. Невістка, яка приїхала за дитиною на наступний день, дуже обурилась.

– Так все життя діти влітку на сонці засмагали, ніхто на це уваги не звертав! – розповідає Тетяна Борисівна. – У сина в дитинстві теж плечі, ніс завжди облазили, я проблему не робила. Ну, сметаною помажу, та й все. А тут прямо суперечка була. Чутно було на все селище, наче сирена! Дитину, каже, більше не побачите в житті, я вам взагалі забороняю до малого наближатися! Ну, я це і запам’ятала. Кілька разів просили мене потім посидіти з онуком. Пам’ятаю, невістка занедужала восени, син просив взяти Олексійка на тиждень. А я кажу – я б рада, так не можна мені! Твоя дружина мені наближатися до нього заборонила, все наше СМТ чуло…

З першою дружиною син Тетяни Борисівни розлучився п’ять або шість років тому, ні з онуком, ні з колишньою невісткою вони не спілкуються. Син начебто платить гроші, перераховують через бухгалтерію. Недовго вже лишилося – хлопцеві через півтора року вісімнадцять.

– То Олекссій у тебе кудись вступив після дев’ятого чи в школі залишився? – розпитує Тетяну Борисівну найкраща подруга Галина Семенівна.

– Ой, Галю, ну звідки я знаю! – розчаровано махає рукою та. – Мені хтось щось доповідає, ти думаєш? Ні звичайно. А сама дзвонити я не збираюся. Вони мені не дзвонили ні разу після розлучення, хоча я ні перед колишньою дружиною сина, ні перед онуком ні в чому не винна.

І все це було б не дивно, подумаєш – одна з тисяч історій про сучасних бабусь, яких навколо, на жаль, бачимо багато. Якби не другий шлюб сина Тетяни Борисівни і не другий онук, дворічний Левко, якого бабуся просто в зубах носить.

– Я їй уже кажу – хоч би раз кудись нам сходити без твого онука! – сміється найкраща подруга Галина Семенівна. – Тягне його за собою по всіх усюдах. І гуляти, і в гості, і на дачу… Все йому купує, треба, не треба. Невістка все думала, що взяти – скейт чи самокат, а Таня пішла і купила і те й інше! Хай катається дитина, каже. Іграшками його просто завалила … З невісткою другою, Вікою, у них чудові стосунки. Телефонують постійно, сміються. Таня каже, дала їм грошей, квартира квартирою, але влітку треба на море дитину везти. Обмеження зняли, і їздили на місяць-другий…

– Хм. Приємно чути … А як же «онуків від сина не буває», га?

– О! Я їй теж нагадала. Замахала на мене руками – я такого не говорила ніколи, не вигадуй … Ну так, ну так. Це я вигадую, як же …

***

Виходить, ставлення до онука залежать від ставлення до його матері? Тому, можливо, тещі дійсно онуків люблять більше?

А ви що думаєте?

Фото – ілюстративне.

Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page