Тато говорив, а я прямо відчувала як червонію. Навіть очі на коханого підняти не могла від сорому. Оце так “познайомились” свати перед весіллям. І що тепер буде?
Я була цілком щасливою аж до вечора минулої суботи. Справа в тому, що моїм батькам було замало того. що мене Андрій засватав. Я не розумію чому, але їм надважливо було поїхати до нього додому і познайомитись із батьками.
Наші з Андрієм стосунки розвивались стрімко. Ми познайомились в інституті де я вчусь на заочному відділення. Обоє заносили якісь папірці, слово за слово так і розговорились. Разом ми вже більше року.
Скажу одразу – Андрій дуже уважний і хороший. Таких подарунків не має жодна моя подруга. Ні разу він не прийшов на побачення із порожніми руками – постійно квіти і тістечка, або милі, але вартісні дрібнички.
Коли я запитувала чим він займається і як на життя заробляє він лиш посміхався. Казав, що у них сімейний бізнес і він з батьками працює у ньому. Я була горда і рада, що він у мене такий молодець.
З батьками його я познайомилась зовсям нещодавно. Милі і приємні люди, одразу й донечкою мене почали називати. Виявилось, що вони уже років із двадцять, як у Італії працюють. за ці роки вони збудували величезний дім із дуже сучасним ремонтом. двір у них, ніби із картинки, навіть садівник підстригає газон і доглядає за рослинами.
Засватав мене Андрій три місяці тому. Прийняли ми сватів гарно, але ще тоді мене здивувала позиція батьків моїх – вони постійно допитувались чим Андрій на життя заробляє. Коли ж він сказав, що разом із батьками займається сімейною справою, тато ще не заспокоївся і почав допитуватись, що то є за справа і що саме Андрій робить. Ледь я перевела розмову на інше.
А коли дізнались тато і мама. що батьки Андрія в Україну приїхали, заявили що поїдуть до них додому для знайомства. Мені була дивна їхня поведінка і наполегливість. Вони буквально напросились на гостину і ще тоді мені в голові промайнуло, що нічого хорошого із того не буде.
Нас прийняли гарно, посадили за багатий стіл. дуже хвалили мої майбутні чвекри мене, розповідали, як сильно Андрій мене кохає і що я їм сподобалась:
— Я так розумію. ви за кордоном на заробітках нині? – запитав тато прямо.
Я опустила очі додолу, бо знала отой його тон. Хотілось втекти кудись і аби крізь землю піти.
— Так, так. – Відповів тато Андрія посміхаючись. – ми на будові обоє працюємо. Заробіток хоч і важкий. але гарні гроші. А ви до нас хочете? У мене в бригаді якраз місце є.
— А чого ви сина свого не візьмете? – запитує тато здивовано, – Він молодий, дужий.
— Так він же студент у нас – посміхнувся тато Андрія. – Доки не завершить навчання. яка із нього робота? та й вдома хтось бути повинен. Он які хороми. Щойно поїдемо усі за кордон – рознесуть.
Тут тато разом із мамою підскочили і в двері, ще й мені сказали збиратись. Ніхто нічого зрозуміти не міг. Біжить мама Андрія за моїми батьками, вибачається а чого і сама не розуміє. Так ми і поїхали.
От тільки ми в машину сіли, як тато і мама заявили, що весілля не буде і Андрій мені точно не пара.
— Що то за чоловік коли у тридцять сидить на всьому готовому? У нього ж ні роботи, ні турботи. На якому ви нині курсі – третьому? У тридцять на заочному на третьому курсі? А нащо йому вчитись. чи трудитись, як тато і мама он скільки заробляють. А він ходить, подарунки дорогі купує і лиш розповідає “справа сімейна”. Яка? Гроші батьківські витрачати?
Батьки заявили, що такого зятя їм не треба і проти того, аби я заміж за нього ішла. А от батьки Андрія, коли дізнались про все лиш посміялись. Вони запевнили мене, що я ні в чому не знатиму нужди і що на весілля нам буде і квартира і машина. Більше того, вони сказали, що щоб там не було, а вони завжди будуть нам із Андрієм допомагати і підтримувати, хай навіть мої тато і мама проти шлюбу.
Тепер я не знаю, як бути. Андрія я кохаю і вірю що разом у нас щасливе майбутнє. тим паче його батьки прийняли мене гарно так.
А з іншого боку – мої тато і мама, які не бажають, навіть чути про таку пару мені.
Як бути, хто правий? Кого слухати?
23,03,2023
Головна картинка ілюстративна.