Яким би дорогим не був Ваш час, завжди залишайте трохи для сім’ї.
Якось раз один чоловік повернувся пізно додому з роботи, як завжди втомлений і засмиканий, і побачив, що в дверях його чекає п’ятирічний син.
– Тату, можна в тебе дещо запитати?
– Звичайно, що трапилося?
– Тату, а яку платню ти отримуєш за годину?
– Це не твоє діло! – Обурився батько. – І потім, навіщо це тобі?
– Просто хочу знати. Будь ласка, ну скажи, скільки ти отримуєш на годину?
– Ну, взагалі-то, 500. А що?
– Тату … – син подивився на нього знизу вгору дуже серйозними очима. Тату, ти можеш позичити мені 300?
– Ти питав тільки для того, щоб я тобі дав грошей на яку-небудь безглузду іграшку?- Закричав той. – Негайно марш до себе в кімнату і лягай спати! .. Не можна ж бути таким егоїстом! Я працюю цілий день, страшно втомлююся, а ти себе так нерозумно поводиш.
Малюк тихо пішов до себе в кімнату і закрив за собою двері. А його батько продовжував стояти в дверях і злитися на прохання сина. «Та як він сміє питати мене про зарплату, щоб потім попросити грошей?»
Але через якийсь час він заспокоївся і почав міркувати розсудливо: «Може, йому дійсно щось дуже важливе потрібно купити. Та біс із ними, з трьома сотнями, адже він ще взагалі жодного разу у мене не просив грошей». Коли він увійшов у дитячу, його син вже був в ліжку.
– Ти не спиш, синку? – Запитав він.
– Ні, тату. Просто лежу, – відповів хлопчик.
– Я, здається, занадто грубо тобі відповів, – сказав батько. – У мене був важкий день, і я просто зірвався. Прости мене. Ось, тримай гроші, які ти просив.
Хлопчик сів в ліжку і посміхнувся.
– Ой, татку, дякую! – Радісно вигукнув він.
Потім він заліз під подушку і дістав ще декілька зім’ятих купюр. Його батько, побачивши, що у дитини вже є гроші, знову розсердився. А малюк склав всі гроші разом, і ретельно перерахував купюри, і потім знову подивився на батька.
Читайте також: Чоловік вийшов з церкви, сів на лавку і гірко заплакав: неймовірно глибока притча
– Навіщо ти просив грошей, якщо вони в тебе вже є? – Пробурчав той.
– Тому що у мене було недостатньо. Але тепер мені якраз вистачить, – відповіла дитина. – Тату, тут рівно п’ятсот. Можна я куплю одну годину твого часу? Будь ласка, прийди завтра з роботи раніше, я хочу, щоб ти повечеряв разом з нами.
За матеріалами.
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!