fbpx

Телефоную до сина, адже вже який день кран у ванній прокапує. Оце “кап, кап” мені прямо всю сіру речовину вимило. Уже й ганчірочку підклала, та де ж там. Звук такий, ніби то не краплі, а брили цементні падають. Думала син примчить, адже з роботи вже мав би додому їхати, але ж ні. “Наймай, мамо людину сторонню, бо я їду додому дружині допомагати”. А з чим там помагати, сміх і годі

Телефоную до сина, адже вже який день кран у ванній прокапує. Оце “кап, кап” мені прямо всю сіру речовину вимило. Уже й ганчірочку підклала, та де ж там. Звук такий, ніби то не краплі, а брили цементні падають. Думала син примчить, адже з роботи вже мав би додому їхати, але ж ні. “Наймай, мамо людину сторонню, бо я їду додому дружині допомагати”. А з чим там помагати, сміх і годі.

Син мій три роки тому одружився. Молоді одразу вирішили, що найматимуть квартиру, хоч я і пропонувала обом жити разом зі мною у нашій трикімнатній квартирі. Син був не проти, а от невістка ні в яку.

Я думала, що то вона не хоче зі мною кухню ділити, чи чим я їй недогодила. однак причина виявилась набагато цікавішою.

Справа в тому, що моя невісточка нічого не може зробити без допомоги свого чоловіка. буквально нічогісінько. навіть суп варить і він їй повинен картоплі почистити і моркву на терці потерти.

Скажіть, скільки того діла фарш перекрутити. Ну дістав м’ясорубку і вперед. три хвилини і справу скінчено. так же ж? Але не у моєї невістки. Вона придбає м’ясо, зателефонує моєму сину і сидітиме, чекатиме його з роботи, аби він усе змолов. Ну? Як вам таке?

А оце онук у мене з’явився. то панночка навіть шкарпеток дитині не придбає без допомоги. Ідуть разом і будь-який дріб’язок купують. Чи то підгузки, чи то крем під них. Така сама ситуація з поліклініками і прогулянками.

А купання? тут узагалі не зрозуміло що. Уявіть, вона чекає мого сина із роботи і тільки тоді вони разом приступають до банної процедури. Самій їй важко.

Я виростила сина одна, без сторонньої допомоги. Яка там допомога? Я була і мамою і татом і дідом і бабою. Після виписки у порожню квартиру із трьома пелюшками і дитиною прийшла. Нічого. і дитину ростила і працювала. А тут: “Приїзди, бо малий спатуньки хоче, аби не заснув некупаним”.

А в мене кран протікає уже який день. Скільки відер води вийшло я й не відаю. Сину то на три хвилини роботи, але він не має часу:

— Мамо, спішу додому. Мілана подзвонила, треба йти із малим гуляти. ну пробач, от ніяк сьогодні. Давай я тобі гроші скину і ти викличеш спеціаліста.

То була остання крапля. Ну справді, що за вигадки такі – потрібна допомога.

Думаю варто розкрити очі своєму сину на ситуацію. Вона ж просто користується його добротою. Ну куди то годиться?

Головна картинка ілюстративна.

You cannot copy content of this page