Телефоную сину з відрядження привітати зі святом. Відчуваю, малий ледь не плаче. Виявляється, колишня замість того, аби придбати і подарувати на виділені мною кошти комп’ютер від мого імені, подарувала дитині якусь дешеву іграшку. А грошима, що я їй дав, практично одразу закрила якийсь свій кредит.
Колишня дружина пішла від мене 4 роки тому. Як і в більшості випадків, наш син за рішенням суду залишився з нею. На скільки я зрозумів, приводом для розлучення стало те, що у колишньої дружини згасли почуття до мене, і вона поставила собі за мету знайти собі когось іншого, кращого за мене. Перший час я дуже переживав з цього приводу, і навіть намагався її повернути. Потім зрозумів, що це марно і змирився.
Зараз я живу в декількох годинах їзди від свого сина, бачуся з ним кілька разів на тиждень і справно оплачую призначені аліменти. Зарплатня у мене вище середньої, тому сума, яку я виплачую колишній дружині, теж немаленька (інші люди в місяць менше заробляють).
Крім встановлених судом виплат, я періодично купую синові іграшки, витрачаюся на його розваги, даю колишній дружині гроші на відпустку з ним (оплачую основну частину суми за путівку дитини). Кілька разів, під приводом того, що більше ніхто не зможе виручити її грошима, вона займала у мене великі суми, які не повертала (їй потрібно було то зуби собі поремонтувати, то нові меблі в квартиру купити).
Незважаючи на всі витрачені мною кошти, я став помічати, що мій син ходить в старому і дешевому одязі. Коли розпитав спільних знайомих, дізнався, що колишня дружина вклалася у власну справу і прогоріла. Вона зняла студію для проведення навчальних курсів, але попиту на них не було. Через те, що сталося, у неї накопичилися борги, які вона, мабуть, повертала з дитячих аліментів.
Лаявся з нею через це, але за її словами я плачу їй занадто мало, тому ні на що крім їжі та оплати дороги сина їй не вистачає (це не може бути правдою, тому що у дитини є проїзний, і їсть він мало) . Намагався розмовляти з юристами з цього приводу, але вони сказали, що куди дружина витрачає аліменти відслідкувати просто неможливо.
Нещодавно у сина був день народження, і я вирішив подарувати йому те, про що він давно мріяв – комп’ютер. Так як в потрібний момент я був у відрядженні, і тому не міг бути присутнім на святі, я домовився з матір’ю дитини про те, що вона купить подарунок за мене. До останнього моменту я був упевнений, що все в порядку, поки не подзвонив своїй дитині і не почув у його голосі розчарування. Виявляється, мама йому подарувала від мого імені замість довгоочікуваного комп’ютера радіокерований вертоліт …
Коли я зателефонував своїй колишній, щоб з’ясувати, куди вона витратила основну частину грошей, вона знову почала скаржитися на життя і звинувачувати мене у всіх своїх бідах. Вона зізналася, що погасила виділеними на презент синові грошима свої борги за оренду студії. На жаль, факт крадіжки я ніяк довести не зможу, і навіть пояснити синові, чому так вийшло, у мене не вийде. Після події я сумніваюся в тому, що їй можна довірити виховання дитини.
І, як перестати годувати колишню? Адже ж на шию вже сіла. І сина шкода.
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
