Якось прийшла до мами в гості, а у неї очі мокрі від сліз. Питаю, що сталося, каже: «Від тітки Ліди чоловік пішов». Я про це знала, але все одно здивувалася: «А чого ти переймаєшся?». Дітей їх шкода моїй мамі. Вона у мене дуже чутлива і жаліслива. Будь-яку чужу проблему, як свою власну сприймає. А тут найкраща подруга.
Історія. Тітці Ліді під сорок. Вийшла заміж років п’ять тому. За роки шлюбу вони з чоловіком мають двох дітей. Одній чотири, іншій півтора року. Їх шлюб здавався міцним, поки як грім серед ясного неба серед знайомих не прокотилася новина. Чоловік покинув тітку Ліду заради сімнадцятирічної дівчини. Можливо, тітка Ліда і хотіла б приховати цей факт, але матір’ю розлучниці виявилася вельми ексцентрична жінка, яка роздула все це до вселенського масштабу і винесла на загальний осуд. Вона навіть хотіла написати заяву на чоловіка тітки Ліди, але її дочка стверджує, що ніколи цього не пробачить, і це поки стримує її маму. Дівча разом з коханим втекло з дому, і де вони тепер, ніхто не знає. Він покинув роботу, вона – коледж, обоє тепер ховаються від всіх знайомих. До дітей він не приїжджає, на зв’язок з тіткою Лідою не виходить.
Моя мама дуже шкодує подругу, але найбільше в цій ситуації їй шкода дітей. Каже, тата кличуть, запитують у мами, де тато, а тітка Ліда не знає, що їм сказати. То на роботі, то ще де-небудь. З моменту, як він пішов, минуло півтора місяця.
З різних джерел до мене доходили чутки щодо цієї історії, я тітку Ліду не бачила. Але, так як вони з моєю мамою дружать давно, я добре її знаю, і тому так само їй співчувала, як і всі, і думала, що варто, напевно, її провідати, підтримати, напевно їй дуже важко. Але якось все не було часу, а кілька днів тому ми зустрілися з тіткою Лідою у моєї мами вдома. Прийшли в гості в один час. І, знаєте, поспілкувавшись з нею, я була приємно здивована.
По-перше, тітка Ліда зовсім не виглядала розбитою через невірність чоловіка. Це вже радувало. Моя мама боялася, що розрив шлюбу якось зламає її подругу, але ні. Вона трималася дуже добре, хоч і виглядала трохи втомленою.
По-друге, я не очікувала від тітки Ліди здорових міркувань про цю ситуацію. Знаєте, майже будь-яка жінка швидше звинуватить у всіх гріхах свою суперницю, ніж чоловіка. Майже кожна жінка буде виправдовувати свого чоловіка. Адже краще вірити в підступність розлучниці, ніж в те, що чоловік банально розлюбив. Я багато разів чула від кинутих жінок: «Це вона йому мізки запудрила, інакше б він ніколи мене не не покинув!». Нісенітниця все це, з моєї точки зору.
Коли моя мама з опалу обізвала юну розлучницю “міцним” словечком, тітка Ліда їй сказала:
– Не треба так. Вона не винна. Сімнадцятирічна дівчинка, яка з неї підступна жінка, що розділила сім’ю? Ніколи не повірю, що дівчинка-підліток будувала хитрі плани, як би сорокарічного чоловіка з двома дітьми з родини забрати. Так даром він би їй не потрібен був. Швидше за все, він знайшов потрібні слова або зробив щось, щоб прив’язати її до себе. Значить, розлюбив мене.
– Та ти хоч заради дітей спробувала б його повернути, – вмовляла моя мама. – Як же так, діти будуть без батька рости.
– Навіщо він мені такий потрібний? – щиро здивувалася тітка Ліда. – Він проміняв мене і дітей на іншу. Не було б її, була б інша. Навіщо мені ці переживання?
Моя мама цього не розуміє. Для неї сім’я – щось священне, що ніколи не повинно зруйнуватися, незважаючи на труднощі. Я згодна з нею, в якомусь сенсі, дивлячись що розуміти під труднощами. По-моєму, невірність – це вагомий привід, щоб скинути з себе рожеві окуляри і побачити реальний вигляд свого партнера. Боляче, звичайно, але я не розумію, як можна продовжувати любити людину після того, як вона показала темну сторону своєї особистості.
Я рада, що тітка Ліда в цій ситуації максимально адекватна. Вона розуміє, що це вибір чоловіка, і якщо він не знайшов приводів, щоб залишитися з дружиною і дітьми, то щасливої дороги. Я б теж такого не намагалася назад кликати навіть заради дітей.
Тітці Ліді від мене реально повага і хай допоможе Богу у всій цій метушні. Що буде далі, не знаю, справа тільки набирає обертів. Мама розлучниці на кожному розі розповідає про те, що доведе справу до законного завершення. І якщо це трапиться, то тітці Ліді потрібен буде вагон терпіння. Хоча після розмови з нею, я розумію, що вона впорається з усім цим безладом. Принаймні, я хочу в це вірити.
Фото – ілюстративне.
Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
