fbpx

Того разу я просто не витримала, чесно. Раніше ще щось говорити намагалась якось вплинути на неї. все ж мама рідна, не чужа людина. але останній випадок… ну не знаю. тут я повністю на стороні брата і впевнена що хай так, але він правий

Того разу я просто не витримала, чесно. Раніше ще щось говорити намагалась якось вплинути на неї. все ж мама рідна, не чужа людина. але останній випадок… ну не знаю. тут я повністю на стороні брата і впевнена що хай так, але він правий.

Мій брат одружився кілька років тому. Я чудово ставлюся до його дружини, вона гарна та адекватна дівчина. Господиня чудова, співрозмовниця приємна, дружина зразкова.

Брат мій з нею щасливий, вони ніби дві половинки одного цілого. Тільки коли він її за дружину брав, моя мама протестувала.

Ні, не подумайте, мама в мене теж нормальна, та й не ревнує вона свого сина. Я не знаю, що на неї найшло однак щойно вона бачить невістку, так міняється до невпізнання.

Причому, сама не може пояснити, що з нею діється.

Читайте також: Почувши, інтонацію чоловіка я мимоволі почала прислухатись до його телефонної розмови, надто не типовою була манера його спілкування. Коли ж я зрозуміла з ким саме він так розмовляє одразу ж хотіла втрутитись, сказати, що так не можна, але він мені не дозволи. Тепер  я ні спати ні їсти не можу, дуже хочу вчинити по-своєму, але чоловік проти категорично

– Привезла мені онука. Чай із печивом попили, він заснув. Запропонувала їй підгузки зняти, щоб не парило, а вона не хоче, – бідкається мені мама.

– Я б теж не знімала, сучасні підгузки, якщо їх правильно підібрати та регулярно міняти, не парять і лиш полегшують життя. Тим більше, племінник у нас дитина гіперактивна, ще б розбудили, – намагаюся заспокоїти я маму.

– Підгузки – зло, я вас якось виростила без них! Але невістка про дитину не думає, мене не слухає.

Коли мої діти росли, я теж користувалася підгузками, але мама мені ніколи не дорікала.

– Гарні підгузки: і дитина суха, і мама не пере цілодобово. Як згадаю, як я ваші повзунки з ранку до ночі прала. Чому їх раніше не вигадали? – казала вона тоді мені.

До речі, я маю двох дітей. Старшій дочці десять років, а молодшому синові п’ять. Мій брат одружився зовсім недавно, його синові ось тільки рік виповнився. Всі ці роки дружина мого брата, для моєї мами не така. Доходить просто до абсурду:

— Яке гарне волосся, добре, що ти його тоді не підстригла. Я читала, що після першої стрижки структура волосся змінюється. Не було б у нього таких кучериків! – казала мама, коли тримала на колінах мого молодшого сина.

Після зустрічі з невісткою вона прийшла до мене вся на емоціях і почала голосити:

– Ти уявляєш, вона його стригти не хоче. Йому ж рік! Усіх дітей підстригають, а вона не хоче!

– Мамо, правильно робить. У Даньки волосся хвилясте, якщо постриже – пропадуть кучерики. Ти ж мене нахвалювала, коли я меншого відмовилася голити, чому до неї причепилася?

– Хіба? Я щось не пам’ятаю.

– Це міф. Хто хоче – стриже, хто хоче – ні. Усі індивідуально.

– А ось нашому малому треба підстригтися, але невістка мене не чує.

Подібне відбувається постійно. То не годує вона його разом з усіма, але навіщо пюре із спільної каструлі дала…

Брат пробував мамі пояснити, що не варто втручатися в їхню родину, але хіба вона чує?

– Даша тебе проти рідної матері налаштувала! Тобі дружина дорожча? Я ж тебе виростила!

А ще ось нещодавно випадок був. У мами в коморі лежить набір кастрюль дешевих і не дуже якісних. Колись вона мені їх пропонувала, але я лиш відмахнулась – деякі речі краще не брати, сипляться в руках

Тиждень тому мама прийшла до брата у гості. Він був на роботі. Невістка її люб’язно зустріла та відвела на кухню, щоб показати, які вони нові сковорідки і каструлі придбали.

– Навіщо ви витрачали гроші? У мене в коморі шість каструль імпортних. Мій син працює, не покладаючи рук, а ти лише гроші його витрачаєш! Може, мої й не модні, але вам що на виставку готувати, не однаково де борщ варити?

Невістка довго не могла в себе прийти після того, як мати пішла. Брат матері телефоном висловив все, що думає і сказав, що якщо вона не вибачиться перед його дружиною, в гості він більше не прийде.

– Уявляєш, як заспівав! – каже вона мені.

– Правильно робить, ти несправедливо до невістки ставишся. Я б так само зробила на його місці.

– Це мені каже моя єдина дочка? Ти мусиш мене підтримувати, а не її.

– Вона – не чужа нам людина, і я за справедливість. Тобі час заспокоїтися і бути більш поблажливим.

Мама пішла, грюкнувши дверима. Образилася на мене, не дзвонить і не пише.

А що я не так сказала? Усьому є межа і такому ставленню теж. Може хоч після цього вона одумається і за голову візметься. Як думаєте, є шанс?

17,06,2023

Головна картинка ілюстративна.

You cannot copy content of this page