Коли ви одружуєтеся, то на сто відсотків впевнені, що у вас все буде просто ідеально: кохання на все життя, повага, розумні діти і ви будете один одного підтримувати в важких ситуаціях.
Ха, ха і ще раз ха-ха.
Але я просто не могла показати іншим, що мій шлюб такий самий, як і в моїх подруг. Я тримала марку, як то кажуть.
Може, ті жінки, які в шлюбі недавно не зрозуміють, але мій шлюб з тих років, коли покупка чогось в дім – це мінус нове пальто чи чоботи тобі та чоловікові, якщо це добрий чоловік.
Чоловік мій не розумів. Чому мені треба нову сукню, якщо стара ще в доброму стані.
– Ти її раз одягала, – робить він круглі очі.
– Я одягала на Великдень! І це означає, що її всі вже бачили!
– Ти себе чуєш? Ти здорова?
І що такій людині сказати? Він розуміє, що треба якусь нову щітку в машину, але не розуміє, що мені треба нове взуття.
І так, гроші тримає мій чоловік, а не я. Свою заробітну плату я витрачаю на оплату комунальних, на їжу, на одяг дітям – тільки не на те, що я хочу. Якщо вже в мене геть порвалися капці, то я маю спочатку понести їх в майстерню і, коли там скажуть, що вже все – тоді я маю право сказати чоловікові аби він дав мені частину, наголошую, частину грошей. І тоді це я маю вислухати, що я геть не вмію жити, нічого в цьому світі не розумію, гроші тринькаю, дітей балую, і як добре, що саме він тримає сімейний бюджет, а я б давно родину пустила по світу.
Так, він скупердяй.
– Я – твоє обличчя, чоловіче,- кажу йому, – Тому собі добре затям, що я виглядаю, як злидарка!
– Чого ти злидарка, якщо ти працюєш на роботі?
– Бо мені б вистачило моєї зарплатні аби гідно виглядати, але я маю мільйон дір, які маю заткнути.
– Я збираю на квартиру!!! Ти цього не розумієш? На, бери і все витрать на шмотки!
Далі конструктивної розмови не виходить.
І так вісімнадцять років.
Вісімнадцять років я граю роль перед своїми подругами, що у мене не шлюб, а казка. Але не уточнюю, що в ній чим далі, тим страшніше.
Чоловіка хвалю, кажу, що дуже економний і збираємо на квартиру.
Що він мене дуже любить, підтримує і допомагає – брешу, як розумієте.
І ось одного разу ми з подругами вирішили зустрітися. З такої нагоди я вирішила придбати собі нову сукню і мені одна дуже сподобалася, ну просто на мені сиділа, аж просилася аби я її взяла.
Я думала купити і спіднє, але грошей вже не вистачало на гідний комплект, вирішила взяти той, що в лікарню.
І так я забарилася з тим одяганням та малюванням, що вже просто бігла на автобус.
Кафе було затишним і я так з усіма пообнімался та перецілувалася, відчувала себе справді чудово, ніби я жінка. У якої все просто чудово.
Але мені щось плаття почало муляти, ну щось мені не так. І я так плечима водила, що подруги помітили, що щось не так.
– Та от, добре сиділо в магазині, а тепер щось муляє, – пояснюю подругам.
А одна з них, Інна, встала зі стільця та як потягне – легше стало на плечі, але мої щоки залило соромом – в руках вона тримала мій повсякденний верх від комплекту, який і торочився і був розтягненим.
– Господи, ти що таке носиш?, – в подруг аж очі заокруглилися від подиву.
Я розплакалася і все розповіла.
Що ми економимо, але на мені.
Що не все так у мене добре і я стомилася чекати, коли купимо щось до хати чи саму хату аби мати чисту совість і дозволити собі якийсь дріб’язок у вигляді тонального крему чи манікюру.
Не знаю чи подруги мене пробачать, бо я бачила в їхніх очах не співчуття, а злорадство. Що мені тепер робити?
Фото Ярослава Романюка.
Популярні статті
- Кредит під 500%: українці масово потрапляють на гачок до Манівео
- “Секретний” рецепт найсмачнішого в світі САЛА. За вуха не відтягнеш!
- «Марічко, я тебе дуже прошу, нікому не кажи, що ти тут бачила». Марічка слухала цю сумну розповідь, та не могла зрозуміти, чому її подруга обманювала увесь цей час. Хіба вони не люди, не зрозуміли б? Може, чимось би допомогли
- У Великій Британії мають намір заборонити вологі серветки
- 2 наречені на 1 весіллі: дівчина прийшла на весілля свого коханця у весільному платті