Військовий експерт Олег Жданов розповів, що для наших ворогів стане справжньою кaтaстрофою, та чого вони бояться найбільше.
Олег Жданов сказав, що у нього є підозра – окупанти не готові пoмирaти за нашу землю.
На думку експерта російське командування катастрофічно боїться переходу в оборону та сумнівається, що солдати рф готові стояти до кінця за чужу їм землю.
Цитуємо:
“Питання стійкості російської армії – величезне питання… Чи готовий російський солдат сьогодні віддати своє життя за український Херсон? Російське командування катастрофічно боїться переходу в оборону.
Вони розуміють, що оборона для них – це смeрть. Поки вони наступають, захоплюють і грaбують, є стимул, є якась ідея йти вперед… Але як тільки вони сідають в оборону, у російської армії взагалі будь-яка мотивація пропадає”.
Він також вважає, що саме від цього фактора залежить, чого очікувати далі. Якщо вони готові сидіти в окопах і оборонятись, до бойові дії продовжаться, якщо ж ні, то вони просто відступлять.
17,08,2022
Головна картинка ілюстративна з вільних джерел.
Популярні статті
- Ну а що я мала робити? Стоять вони навпроти мене і аж світяться обоє щастям. Прямо при ньому казати: ” Доню схаменись, куди ти свою голову сунеш?”. Мені виховання такого зробити не дозволяє та й він ніби хлопець непоганий
- Є такі люди, які в місті просто не можуть жити, все на них тисне, нема чим дихати, нема на чому оку спинитися. Я саме така людина і хочу вам розказати, як я колись давно їхала в місто за «женихом» та мало не втратила сім’ю і себе
- — Краще б ти не дарувала мені ніякої квартири, – сказала донька захлипавшись. – Більше негараздів після твого подарунку ніж радості в моєму житті.
- Принесла я чоловіку отой судок і як було, на постіль перед ним поклала: “Або кажи щось свої мамі, або відвозь назад у село. Я вже більше не можу такого терпіти, ну скільки ж можна?”
- Заїхали мої племінники і наче перші тижні лиш до всього приглядалися і характеру не показували, а потім потроху-потроху вже я почала розуміти, що я в своєму домі не ґаздиня. Не там стала, не там сіла, не те з’їла. А я ж за собою бачу, що я все гірше до ліжка гнуся