Коли син одружився вдруге, я була проти. Так, він у мене чоловік видний, при грошах, але навіщо брати для себе жінку, яка молодша від нього на п’ятнадцять років?
– Ти собі жінку шукаєш чи дитину, – питаю я його.
– Що ви розумієтеся, мамо, – каже він, – Тепер порядну дівчину треба чи не з пеленок виховувати.
Я розумію, що як раз обпечешся, то й на холодне дуєш… Справа в тому, що жив він з Наталею п’ять років, поки не захворів. Знаєте, такий легкий дитячий вірус для дорослої людини виявився просто катастрофічним.
Мій Дениско був лежачим і лікарі не давали ніяких прогнозів на краще. тоді Наталя зібрала речі і помахала рученькою.
– Я хочу родину, де чоловік вміє піклуватися про свою родину, – сказала вона.
Денис видряпався, я його з ложечки поїла, плечі розтирала, вчила ходити… Що я тоді пережила – не передати словами, мій єдиний син, моя кровиночка одужував фізично, але от душа…
Тоді він й зрозумів, що хоче мати сина, того, хто ніколи не зрадить, кому він віддасть повністю своє серце.
Тоді він і знайшов Лесю, ще дівчина молода, з якимись наївними мріями і уявленнями про майбутнє, але ж у кого в молодості такого немає в голові? Головне ж, що вона – молода і здатна мати дітей.
Я бачила, що вона його любить і моє серце раділо, бо жінка, яка любить мою дитину – мій друг.
Коли на світ з’явився Михайлик, то я просто землі не чула під ногами, а про Дениса я вже й мовчу – він з рук сина не спускав.
Ну а Леся що? Молока нема, сидить щось соплі підтягує, виспатися не може…
Тоді ми й взяли все в свої руки – її до зали, а самі біля Михайлика, мов ті бджілки цілодобово біля дитини.
Мій Денис що їсти дати, що пити, що погуляти, що підгузок поміняти – все вміє і з радістю те робить.
Головне, що гроші дозволяли йому повністю віддати себе дитині.
Леся теж пробувала щось нам пояснювати зі своїх інтернетів про виховання дитини, але я лиш сміялася:
– Я сина вдруге ходити навчила, то ти мені будеш про виховання Михайлика говорити?
Денис так їй і казав:
– Ти ще мала, в самої молоко на губах не обсохло аби вчити мене сина виховувати.
І я сама не раз бачила – піде Леся з дитиною гуляти, то маля в неї плаче на руках, звичайно, що Денис це бачив і забирав у неї дитину. А що – дитина має плакати?
Їсти не вміє приготувати таке, що син любить, бо вичитала, що таке дітям не можна. Не має терпіння аби з ним бавитися – її. Бачте, дратує, що дитина її не слухається.
Сама не хотіла спати біля дитини, бо не могла виспатися, а тепер дивується, що син біля неї заснути не може.
Уявляєте? Син біля матері не може спати – то вже показник!
В три роки вона дитину забрала до своєї матері з тим, що ми в неї дитину забираємо. Прокинулася в ній матір – сміх і годі. Але дитина сама в усьому поставила крапку – кликала тата безперестанно, що вона мусила вернутися.
А тепер нам ще й ця концерти влаштовує. Бачте, чоловік грошей не заробляє, скільки їй треба, а з дитиною сидить. То як ти така мудра, то йди і сама працюй. Аж ні – їй хочеться нову сукню, то вже біжи і її подавай молодій красуні.
Я вам кажу, мало того, що Денис мусить виховувати сам сина, то ще й цю виховуй, матір мені знайшлася.
Фото Ярослава Романюка.
