Нас син познайомив, коли вони з Вікою з’їхалися, тоді вже вирішили, що ніби як все серйозно. Мені дівчинка сподобалась, ввічлива така, господарська. Вдома у них завжди чисто, готувала добре, на сина закоханими очима дивилася. Загалом, добре себе показала.
Син її приблизно через півроку заміж покликав, вона погодилася. Ще близько року вони жили без штампів, до весілля готувалися. Хотіли пишно її відсвяткувати, з лімузином, рестораном, купою гостей. Справа їх, я туди не лізла, хоча і думаю, що краще б на квартиру відкладали, все корисніше, ніж за один день такі гроші прогулювати. Але свою думку я тримала при собі, у мене її не питали.
Поки до весілля готувалися, Віка себе проявляла тільки з позитивного боку. Вітала з усім святами, в гості кликала, якщо з сином приїжджали, то вона все допомогти поривалася. Ну, думаю, пощастило мені з невісткою, сказати нічого. Щастило мені з нею аж до весілля. А як штамп у паспорт отримала, так як підмінили її.
На весілля я молодим подарувала гроші, вирішила, що вони самі краще розберуться, на що їм потрібно. Побажала щастя сім’ї, посиділа для пристойності і пішла скоро. Там в основному друзі були, молодь, чого я буду там? Ми домовилися, що на наступний день поїдемо на дачу шашлики смажити, посидимо вузьким колом. Хресна сина приїхати на весілля не встигала з відрядження, ось вирішили другим днем зібратися на дачі.
Я розуміла, що молодим не до чого буде, тому всю підготовку взяла на себе. М’ясо купила, замаринувати, салатики, бутербродики – все робила сама. Від молодих тільки присутність була потрібна.
Приїхали вони виморені, звичайно, мабуть, не виспалися, але справа молода. Син крутиться, щось допомагає, жартує, а невістка сидить в телефоні, ні про яку допомогу мови не йшло. Я думала, що вона з учорашнього себе не дуже почуває, тому її не чіпала, нехай сидить, ми з хрещеною і її дочкою все самі накрили. Весь день Віка просиділа з таким незадоволеним обличчям!
Потім по дрібниці якось почалося все накопичуватися. Кличу їх в гості – син один приходить, напекла пирогів, хотіла занести, Віка каже, що вони не вдома і незрозуміло, коли з’являться, а потім при розмові з сином з’ясовується, що вони вдома весь день були. Я не кожен день їм надзвонювала або приходити хотіла, але раз в місяць була б не проти, щоб вони до мене або я до них приходила. Раніше бачилися і частіше, і все тихо мирно було.
Минулого місяця у сина день народження був, він сказав, що відзначати особливо не буде, грошей немає. Ну не буде – його справа, а я все одно хотіла привітати. Купила подарунок, дзвоню синові, кажу, що ввечері заїду, привітаю на півгодини. Він сказав, добре. Слідом мені передзвонює Віка і незадоволеним тоном заявляє, що взагалі вони з чоловіком хотіли б побути одні. Я зніяковіла, ну гаразд уже, раптом у неї там сюрприз, про який син не знає. Передзвонила синові, сказала, що потім приїду, а ще краще, щоб він сам заїхав.
Через дві години з’ясувалося, що друзів вони чекали. А мене невістка просто бачити не хотіла. Стало прикро і незрозуміло, чому не можна було прямо сказати, що у них гості? Я б і не пішла, чого мені там з молоддю робити? Але і невістка заради пристойності могла б покликати.
Не стала ні їй, ні синові висловлюватися на цю тему, нехай живуть, як хочуть. А місяць тому у магазині з Вікою перестрілась, вона до останнього робила вигляд, що мене не бачить, але я не горда, привіталася першою, так вона навіть голови не повернула, зробила вигляд, що не почула. Хоча я точно бачила, як вона на мене дивилася.
Це, звичайно, був номер. Там я наздоганяти і з’ясовувати відносини не стала, намагалася потім зателефонувати, з’ясувати, де це я дівчинку так образила, що вона аж не вітається, але вона скидає або не бере слухавку.
Не знаю, що і коли я зробила не так, але я зі свого боку більше не збиралася намагатися налагодити з нею відносини. Просто, одного разу при зустрічі зі спільною знайомою сказала, що мені у спадок від троюрідної тітки двоюрідного дядько по прабачиній лінії квартира у спадок перейшла. І стала результату чекати.
Ох як же вона забігала. Через день у гості з сином прибігла. Така добра, така улеслива, така запопадлива. Тьху. Між іншим запитала чи не має у мене новин якихось. А я так загадково посміхнулась очі в підлогу і кажу, що можливо і маю, але поки рано про щось говорити.
Тепер у мене ледь не дочка з’явилась. От тільки що ноги не миє і на руках не носить. Щодня у мене і чаї п’є і пироги ліпить і на ніч тричі телефонує.
Надіюсь мій син колись прозріє і зрозуміє, що то в нього за дружина. А квартири тієї і в помині немає. Хай буде дівчині наука. Відносин у нас, як я зрозуміла, нормальних не планувалось ніколи Чи я не права?
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – pexels.