Мене звуть Марина мені 41 рік. Вперше я вийшла заміж відразу після закінчення університету у 23 роки. Шлюб тривав аж три роки і залишив по собі стійку неприязнь до усіх чоловіків і зневіру. Довелось. навіть до спеціаліста звернутись. настільки мій чоловік зміг мене довести.
З того часу так і холостякувала без особливої надії на просте жіноче щастя, аж поки не зустріла Влада. Він на півроку старший від мене. У наших з ним стосунках не було жодних етапів та кордонів – ми зійшлися дуже швидко і почали жити разом, настільки ми одне одному підходили.
Зрозуміло, були великі складності – насамперед, пов’язані з фінансовою стороною. Коли ми одружилися – Влад працював начальником у службі охорони на одному з підприємств. Посада непогана, зарплата теж – навіть за мірками столиці.
А тут лютий місяць. Ми втратили роботу майже одночасно. Його підприємство зтерли з лиця землі, а моя фірма просто закрилась. Перші пів року ще змогли вижити на збереження, але чим далі, тим складніше ставало. Зрешою прийшов той день, коли ми геть без хліба залишились.
Чоловік на підробітки бігав, я теж намагалась десь підзаробити, але це все лиш “для підтримки штанців”, настільки мало ми обоє заробляли.
А тиждень тому мій Влад прилітає, і прямо сяє від щастя.
— Усе. – випалив з порогу, – Кінець нашим митарствам. Нарешті заживемо!
Виявляється, його колишній начальник мав у столиці власне СТО, а нині вирішив його продати. А мій Влад вже домовився про те, що його придбає. Коли ж я здивовано запитала а звідки ж у нас такі гроші, той розсміявся:
— А квартира на що? Так багато хто зробив, аби стартонути. Продамо квартиру, вкладемо гроші у бізнес і розкрутимось.
Я розумію, що чоловік правий, але в мене звідкись закрадаються підступні сумніви. А чи варто продавати своє житло? А можливо не потрібно?
Чоловік місця собі не знаходить, адже терміни уже підтискають. А я все вагаюсь. ніяк наважитись не можу.
З одного боку, більше так жити не можна і ми обидва це усвідомлюємо, а тут такий шанс. З іншого – а де ж ми житимемо, якщо бізнес “не піде”?
Чи мої страхи надумані і даремні? Ой, людоньки, я геть заплуталась.
Маринка Т.
Головне фото ілюстративне pexels.
