fbpx

Ти ж хресна! Невже не можеш знайти варіантів? Це вважай твоя дитина, ти така ж відповідальна за неї, як і я.

Своїх дітей у Наталі поки що не було, тому вона була рада тому, що сестра запросила її бути хрещеною матір’ю для своєї дочки.

Наташа одразу стала обсипати малечу подарунками. Але сестра сказала, що не варто витрачати гроші просто так, краще купувати те, що насправді буде потрібною дитині, наприклад, комбінезончики, брязкальця, пляшечки, фотоальбом. І спочатку Наталя була навіть рада тому, що її подарунки будуть приносити користь. Але потім запити стали регулярними та недешевими. Сестра замовила зимовий візок. І Наталя зрозуміла, що її узяли за хрещену не просто так.

А тут друга сестра теж вирішила охрестити сина. І на роль хресної також запросила Наташу. Від такої пропозиції відмовлятися не добре. Для себе дівчина прийняла рішення, що вдруге на ті самі граблі вона не стане. Адже діти мають батьків, а вона не донька мільйонера, щоб так розкидатися грошима. До того ж, де дівчині брати гроші на не дешеві подарунки, нікого не цікавить.

Але історія повторилася, тільки цього разу потрібні були не подарунки, а гроші. Сестра просила “для дитини” і схоже, що саме те дитя коли підросте все і віддасть.

Наталя вирішила відсторонитись від сестер. Якщо щось просили, повідомляла що наразі не взмозі допомогти. Повисала довга пауза а потім лунало:

— Ти ж хресна! Невже не можеш знайти варіантів? Це вважай твоя дитина, ти така ж відповідальна за неї, як і я.

Коли ж діти з’явились у Наталі, сестри принесли одна повзунки, інша ковдрочку і все. Але на день народження похресників обидві телефонували з конкретним замовленням:

— Я хочу, аби у Міланки був золотий хрестик і ланцюжок. Кум твій купив уже хрестик, а з тебе ланцюжок, – телефонує одна сестра.

Наталя промовчала, а на день народження принесла ляльку і триста гривень.

— Ось, сказала явно невдоволеній сестрі. Докладете і купите, що потрібно.

Інша зажадала сину якому лиш два роки на подарунок радіокеровану машину, є такі, дитина їде, а батьки кермують з пульту керування. Наталя, навіть ціну не дивилась. Знову пдарувала дитині гарного динозавра і ті ж триста гривень.

— Докладете і придбаєте, що потрібно.

З часом сестри збавили обороти і звикли, що Наталя дарує, що зможе, а от куми у обх явно не зрозуміли, як потрібно було діяти. Досі купують захмарно-дорогі “хочу”. При чому не те що дитині потрібне, а те що хоче, але не може придбати мама чи татко.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page