fbpx

У кожній родині є така людина, яка ще не нагулялася. У нашій – це бабуся!

Історія про бабусю, яка обожнює життя! Хочу бути в старості такою, як вона!

У кожній родині є людина, яка ще не нагулялася. У нашій – це бабуся. Після cмеpті діда шість років тому ми перевезли її до себе.

Мої батьки кажуть, що це доля мстить їм за відсутність явних підліткових проблем у обох дітей, нас тобто – мене і сестри.

Наприклад, в липні, отримавши пенсію, вона на тиждень рвонула з кращою подружкою на море, вимкнувши телефон і зателефонувала, коли закінчилися гроші. Мама мало не збожеволіла. Довелося їхати їх забирати. При цьому батько сміявся і попросив тещу в наступний раз просто взяти його з собою.

У неї дiaбет в початковій стадії і коли дільничний лiкар з серйозним виглядом почав перераховувати, що їй не можна, вона перебила його:

– А що буде, якщо я це буду їсти?

– Ви можете пoмepти, – з найтрагiчнiшим і загрозливим виглядом сказав доктор.

Читайте також: Бабусі, які піклуються про онуків, живуть на 10 років довше. Дослідження

– Та ж годі вам! Що, серйозно? Тобто, в 86 років є така ймовірність?

Коротше, колемо iнсулiн і їмо, що хочемо.

Вона грає в шахи на бульварі з мужиками і виграє! Вона співає в хорі «Веселі бабусі», ходить в театр і відвідує всі безкоштовні міські заходи та концерти. А недавно завела собі вдова бoйфpенда на 8 років молодшого за себе. Тепер вони відриваються разом.

У минулі вихідні він потішив її гонками на квадроциклах. А потім вони за вечерею випили 2 літри домашнього винa і заснули перед телевізором в обнiмку на дивані у вітальні, де ми їх і застукали, повернувшись з дачі, як парочку підлітків. Так дід Коля був представлений сім’ї – занімілій мамі, онукам і татові, який невпинно сміявся.

Я обожнюю свою бабусю – вона позитивніша і енергійніша від більшості моїх молодих знайомих. Вона любить життя і вміє ним насолоджуватися. «А скільки того життя!» – відповідає вона моїй мамі на всі її: «Мамо, ну як так-то?»

Хочу таку старість.

За матеріалами.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook

You cannot copy content of this page