У мене в житті твориться справжня Санта-Барбара, і так вже багато років. Не знаю, доля в мене така, чи що, але не живеться мені тихо і спокійно, як звичайним людям. Справа в тому, що мій другий чоловік – однокласник моєї матері і батько найкращої подруги. Яка забрала у мене першого чоловіка!
Зізнаюся, я почала зустрічатися з батьком подруги спеціально, щоб її позлити. Хоча дядько Женя мені завжди подобався – веселий, спортивний і щедрий, що важливо. З моєю матір’ю вони дружили ще зі школи, не здивуюся навіть, якщо в юності у них було щось більше. І коли Женя з’явився в моєму домі в якості законного чоловіка, мама почала мало не через день заходити до мене в гості, чого раніше за нею не помічалося.
І ось тепер, коли не прийду з роботи, бачу таку картину – сидять моя мама і чоловік на кухні, згадують минуле під келишок, регочуть до упаду, і їм добре! А я ніби як і зайва на цьому святі життя!
Намагалася маму відвадити, так Женя за неї заступився – типу, твоя мати – чудова жінка, свій «чувак», подруга дитинства. Знаємо ми таких подруг, одна он уже одна забрала чоловіка з-під носа!
Вероніка, 29 років.
Фото – ілюстративне.
Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
