fbpx
Події
У Росії почалися затримки зарплати – Ростат підтверджує

Видання Сибір.Реалії розповіло, що мешканці приблизно десятка різних регіонів Росії розповіли про те, що вже кілька місяців не отримують зарплату. Економісти теж попереджають, що це тільки початок, бо реальний ефект війни та введених санкцій у вигляді скорочень та звільнень жителі Росії відчують трохи пізніше.

– У нашій будкомпанії з квітня не платять. Це близько сотні робітників! Усі сім’ї, іпотеки! Мало того, що люди ризикують без житла залишитися, багатьом їсти незабаром нічого буде. Бо при звільненні ще й залякують – мовляв, об’єкт залишите, потім за відпрацьовані місяці нічого не отримаєте. Спочатку керівництво вмовляло – мовляв, дивіться, як ціни на матеріали зросли, увійдіть у становище. А тепер – все, в хід пішли погрози, – розповідає виконроб однієї з будівельних компаній Іркутська Олексій К. виданню . – Звичайно, ми зверталися до прокуратури, але користі поки немає. Певне, доведеться через суд намагатися. Це, звичайно, дорого, але іншого виходу не бачимо, адвоката на всіх наймаємо.

За словами робітників, лише за один місяць забудовник не заплатив їм більше двох мільйонів рублів.

За даними Росстату, на початок травня сумарна заборгованість із заробітної плати у Росії склала, 889 мільйонів рублів.

Робітники Уральського компресорного заводу в Єкатеринбурзі вийшли на страйк, бо їм не виплатили зарплату за квітень і травень.

– Тільки після цього директор (гендиректор заводу Денис Тасаков) з нами розпочав розмову, але не по суті. Він заявив, що проблеми почалися через санкції, які ввели проти Росії через “воєнну спецоперацію” в Україні. Ми запитали: “А ми тут до чого?!”, він у відповідь: “От у Велику Вітчизняну війну ніхто не питав про зарплатню”. Але ж це не війна? З чого ми повинні “розуміти та затягувати пояси”? – обурюється один із робітників заводу Кирило С .

За словами робітників, підприємства-контрагенти компресорного заводу через війну потрапили під санкції.

– Директор каже, із заводом не розраховуються партнери, у яких заморозили гроші у санкційних банках чи не заплатили за експортними контрактами. А ми опинилися наприкінці цього ланцюжка. Мовляв, він і губернатора підключає, і вище, але без толку. А нам якась справа до його труднощів, він навіть не те, щоб не вибачився за борги, він загрожує учасникам страйку взагалі не заплатити. Тим, хто смирно чекає і не “волає”, нібито заплатять, а нам ні. Тільки я ось думаю, у результаті всі без грошей залишаться. І треба було б шукати іншу роботу, але з цим у нас у місті туго, – зізнається Кирило.

– Я хотів би, щоб люди схаменулися. Я ні перед ким не хочу вибачатися, бо всі мають розуміти ситуацію. У Велику Вітчизняну війну ніхто не питав про зарплату, а у нас держоборонзамовлення, і воно зараз під загрозою зриву, – заявив Денис Тасаков . – Люди гинyть [російські військові], і це, мені здається, важливіше. А зараз усі такі розумні стали, страйки у нас! Хоча не виходить на роботу 50 осіб, а колектив – 370 осіб.

Не оминула біда і бюджетників, так за даними борг на травень становить лише 1 млн рублів з 889 млн руб.

– Три місяці – квітень, травень, червень – зарплату не платили взагалі! -каже дружина одного з музикантів Петербурзького цирку Тетяна.– Керівництво повідомляло, що нібито перевело гроші диригенту. І не виплатив їх уже він. Той стверджував, що нічого не одержав. Зрозуміло, що довіри не було, бо хто триматиме на посаді людину, якщо вона нібито обманює, та ще й продовжуватиме кілька місяців переводити їй гроші на чужі зарплати. На мою думку, брехуни тут очевидні, але втрачати це місце ніхто з постраждалих не хотів, тому навіть умовити їх до прокуратури звернутися я не змогла. Музикантам знайти стабільний заробіток у культурній столиці дуже важко. Підробітки нестабільні, а конкуренція висока. Тому хлопці й погодилися працювати “у сіру” – адже ніхто з них офіційно не оформлений до штату, тому й гроші ось так “криво” через диригента отримували. Нещодавно їм нарешті частину заробленого заплатили. Але хто гарантує, що це не повториться?

Медпрацівники районної лікарні в республіці Алтай розповідають, що їм урізали надбавки.

– Нам зрізали всі надбавки, які залізно були останній рік мінімум, без них зарплата зменшується майже вдвічі – на ці 11-15 тисяч рублів людині нереально прожити навіть у нашому селі, навіть одному. А якщо сім’я? Весна – людей навіть городи не рятують, ходимо майже півроку (!) займаємо по знайомих, вже соромно людям у вічі дивитися, – каже фельдшер лікарні Олена .

У липні відбулося «покращення» – їм не виплатили авансу, тому звернулися до місцевої прокуратури.

– Напередодні нам повідомили, що порушили справу за статтею про невиплату або неповну виплату зарплати. На головного лікаря. Але, по-перше, стаття адміністративна. По-друге, а чи справді головлікар винен, що йому гроші не прийшли? – каже терапевт лікарні, але просить не називати його імені.

Юрист бюро “Верітас” Олексій Ткач вважає статистику Росстату за боргами бюджетникам заниженною, бо бачить динаміку по зверненнях до юристів.

– Спостерігаємо загальну для цілої галузі картину – вчителі всіх шкіл та вишів (як мінімум) Іркутська не отримали доплати за роботу у літні канікули. Тобто у червні, коли їхню роботу офіційно закінчено, багато хто з них продовжує приймати іспити та вести консультації – раніше ці дні їм завжди оплачувались. Наразі ці гроші незаконно “зрізали”, – пояснює Олексій Ткач.

Економісти з цим прогнозом згодні: обсяги боргів із зарплат у Росії досягнуть пікових значень уже до серпня.

– Колапс усі відчують ближче до серпня, – каже професор бізнес-школи IE Business School, доктор економічних наук Максим Миронов. – Так, компанії вже залишилися без контрагентів, хто без клієнтів, але в них ще є запас коштів, ресурсів, складські запаси. Тому повного ефекту від війни та санкцій ми поки що не бачимо. Традиційно ці запаси створюються на три місяці щонайменше, але на тлі перебоїв у пaндемію терміни зросли до півроку. Тобто орієнтовно до серпня усі накопичення бізнесу вичерпаються і ми побачимо реальну картину того, як війна та санкції вплинули на економіку Росії.

Фото: static.nv.ua.

07/14/2022

You cannot copy content of this page