Я втратила батьків в двадцять років. Залишилася одна в двокімнатній квартирі. Закінчила інститут. Вийшла заміж.
Батьки чоловіка – чудові люди. Про таких можна тільки мріяти. Педантичні, тактовні, виховані.
Зустріли ласкаво і прийняли в сім’ю. Обдарували подарунками, теплотою.
Наче мої батьки. Я відповідала їм взаємністю. Дзвонила щодня. Заїжджала в гості. Дбала. Водила по лікарях, купувала необхідні препарати.
Чоловік не любив їх. Не розуміла, чому. На запитання не відповідав або віджартовувався.
Все стало ясно в один вечір.
У той день, я повернулася додому раніше ніж зазвичай. І застаю їх.
Вони саме копирсалися у моєму комоді. Глянула і зрозуміла, що вони вже обнишпорили весь будинок. У свекрів були ключі. Я їм дала про всяк випадок, хоча чоловік був проти.
– Що ви тут робите.
– Ти знаєш, у нас пропали золоті сережки, може ти їх забрала.
Я неймовірно здивувалася через ці слова.
– Я ніколи і нічого у вас не брала.
– Так, а ця каблучка на пальці.
– Ви мені її подарували.
– Ми подарували її матері майбутніх дітей. А ти вже рік заміжня і онуків ніяк не заведеш.
– Ми з чоловіком обговорили це питання до шлюбу. Вирішили, що задумаємося про дітей до двадцяти п’яти. Зараз, нам двадцять три.
– Я свого синочка в дев’ятнадцять років мала.
– Та й просиділи на шиї чоловіка все життя.
Цього свекруха не стерпіла і вийшла, грюкнувши дверима. Свекор за нею.
Прийшов чоловік увечері і довго сміявся.
Виявляється, вони його звинуватили в тому, що він у них гроші на випускний в школі брав. А сам він йти не хотів. Змусили. Говорили, ми стільки грошей заплатили. Пішов, кілька фоток зробив, взяв випивку і пішов до Васі в гості.
Гроші він їм повернув. 2000 тисячі гривень.
Після цього випадку він сам гроші собі на життя заробляв.
Спасибі, батькам за сина!
Фото – ілюстративне.
Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.net.ua заборонений!
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
