fbpx

У відповідь мама видала тираду, про те (я чула тільки уривки фраз), що вона 100 500 разів казала йому тримати телефон при собі, не забувати включати звук й одразу відповідати на її дзвінки

Короткий повідок.

Якось одразу після уроків син прийшов додому разом зі своїм однокласником. Це було вже в середній школі, клас, можливо, сьомий.

Хлопчика я бачила вперше і, звісно ж, запитала:

— Мама знає, де ти?

— Так, вона дозволила побути у Феді до четвертої години.

Хлопчаки перекусили та пішли до кімнати сина. Приблизно за годину задзвонив міський телефон. Це траплялося рідко, бо вже був той час, коли кожен мав мобільний. Беру слухавку та чую:

– Це квартира Васильківських?

– Так.

– Ну, дякувати Богу, додзвонилася. Класна керівничка слухавку не брала, Федя ваш теж не відповідає, а ніхто з моїх знайомих батьків вашого мобільного не знає. Знайшла ваш міський номер у телефонній книзі – Олексій Тарасенко підказав вашу адресу.

— А що сталося?

— Андрій у вас? Він не відповідає на мої дзвінки.

— Так, у нас є хлопчик – здається, Андрій. Покликати?

— Будь ласка!

Коли я зайшла до кімнати і простягла гостеві слухавку зі словами: «Це твоя мама», — на хлопчика складно було дивитися. Він увесь стиснувся. Взяв слухавку і якийсь час приречено слухав лемент матері: «Чому ти не відповідав півгодини, я вже посивіла, поки тебе шукала!»

– Мамо, телефон був у кишені куртки, я забув увімкнути звук , бо на уроках він мусить бути вимкнений.

У відповідь мама видала тираду, про те (я чула тільки уривки фраз), що вона 100 500 разів казала йому тримати телефон при собі, не забувати включати звук й одразу відповідати на її дзвінки.

Андрій мало не плакав, вибачався, обіцяв виправитися, виправдовувався: мовляв, ми ж домовилися, що мені можна побути в однокласника до 16 години. Яке там! Мати наказала негайно одягатися і йти додому.

Засмучений, Андрій зібрався і пішов. Федір співчутливо сказав:

— Ну все. Його тепер на тиждень вдома запруть.

— Він, мабуть, один у сім’ї?

— Ні, ще є старша сестра.

Уявляти рівень контролю над дівчинкою просто не хочеться. Напевно, там вважається нормою відстежувати соцмережі, читати листування, постійно дзвонити і писати повідомлення, незалежно від ситуації.

Пощастило цим дітям, що вони росли до епохи «розумного» дитячого годинника, який дозволяє відстежувати геолокацію і навіть прослуховувати що відбувається навколо дитини.

Коли з’явилися мобільні телефони та можливість телефонувати дитині щогодини, мені одразу стало дітей шкода: я розуміла, що такий контроль мене просто дістав би. Так, до певного віку дитині здається нормальним, що мама в курсі всього. Однак потім обов’язково очікує бунт.

Вже не кажу про те, що звичка знати про кожен крок дитини тільки підвищує рівень тривоги. Адже ви теж бачили цих матусь з шаленими очима:

— Вона не відповідає вже сорок хвилин! З нею щось трапилося!

Якось спитала колегу, яка кожні півгодини дзвонила синові-старшокласникові із запитаннями: «Ти вже вдома? Поїв? Уроків багато? Не забудь взяти кросівки на тренування», — як вона збирається жити, коли «малюк» піде до армії чи поїде вчитися в інше місто?

— Нікуди він не поїде. У випадку чогось я поїду з ним.

Зрозуміло, що одружуватися з «маминою радістю» і «світлом у вікні» теж буде важко. Якщо тільки вдасться втекти до іншого міста. Однак і туди можна дзвонити, писати та приїжджати…

Нещодавно сусідка поскаржилася на 12-річну доньку: «Заради прогулянки з подружкою дівчинка пішла з останнього уроку, зняла свій «розумний годинник» і залишила його у шкільній вбиральні. Ну, щоб схвильована мати була впевнена, що дочка в школі. Телефон у неї, ясна річ, «розрядився».

Думаєте, маму відвідала думка, що вона перегнула палицю з контролем? Анітрохи. Вона висварила доньку: на тиждень позбавила прогулянок та інтернету. Бо, бачте, мама не повинна хвилюватися, вона хоче почуватися спокійно і завжди знати, де знаходиться її дитина. Жінка навпаки вирішила купити дорожчий гаджет – той, що сповіщає батька, якщо зняти його з руки.

А я от впевнена, що до 16 років її дівчинка навчиться віртуозно брехати батькам, а у 20, швидше за все, зробить усе, щоб бачити та чути свою матір якомога рідше. До речі сестра того самого Андрія, одразу після школи вискочила заміж, поїхала кудись і з матір’ю майже не спілкується. Андрій навчається в університеті, мешкає з мамою. Сподіваюся, що лише тимчасово.

Svitlana Sushko.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page