Угорщина, в особі голови МЗС Угорщини Петера Сійярто, обурилася тому, що в українському Мукачево демонтують з замку «Паланок» орла-турула.
Сійярто заявив, що вважає знесення статуї в Мукачеві «непотрібною провокацією», і запросив для розмови українського посла в угорське МЗС, та звернувся до глави Закарпатської обласної державної адміністрації Віктора Микити, якого назвав «просто прекрасною людиною».
«Я впевнений, що він не усвідомлював цього, його здоровий глузд, його справедливий підхід повністю контрастує з тим, що зараз зроблено на рівні провокації», – сказав глава угорського МЗС.
Сіярто додав, що Угорщина має «стати на захист угорців Закарпаття», тому чіпати орла не можна.
Нагадаємо, що вся ця безглузда історія почалася з того, що Мукачівська міська рада доручила місцевому історичному музею замінити орла-турула на тризуб.
Для Угорщини XX в. турул використовувався як символ прихильниками правоконсервативних сил т.зв. «Великої Угорщини», що прагнуть повернення угорських кордонів, дійсних до укладання Тріанонського договору, тобто Закарпаття, Буковина та Галичина були в складі Австро-Угорської імперії.
Фото: колаж.
10/15/2022
Популярні статті
- Ну а що я мала робити? Стоять вони навпроти мене і аж світяться обоє щастям. Прямо при ньому казати: ” Доню схаменись, куди ти свою голову сунеш?”. Мені виховання такого зробити не дозволяє та й він ніби хлопець непоганий
- Є такі люди, які в місті просто не можуть жити, все на них тисне, нема чим дихати, нема на чому оку спинитися. Я саме така людина і хочу вам розказати, як я колись давно їхала в місто за «женихом» та мало не втратила сім’ю і себе
- — Краще б ти не дарувала мені ніякої квартири, – сказала донька захлипавшись. – Більше негараздів після твого подарунку ніж радості в моєму житті.
- Принесла я чоловіку отой судок і як було, на постіль перед ним поклала: “Або кажи щось свої мамі, або відвозь назад у село. Я вже більше не можу такого терпіти, ну скільки ж можна?”
- Заїхали мої племінники і наче перші тижні лиш до всього приглядалися і характеру не показували, а потім потроху-потроху вже я почала розуміти, що я в своєму домі не ґаздиня. Не там стала, не там сіла, не те з’їла. А я ж за собою бачу, що я все гірше до ліжка гнуся