Улюблений салат моєї родини. Його готують усі, хто хоч раз спробував. баклажани настільки схожі за смаком на гриби, що відрізнити без підказки просто неможливо.
Потрібно:
- баклажани – 3 кілограми
- цибуля – 1 кілограм
- майонез – 400 грам
- грибна приправа – 50 грам
- трохи солі – щоб відварити баклажани
- олія соняшникова – 200 мл. для смаження
Готуємо:
Помиті баклажани нарізати і залити водою у великій каструлі.
Трошки посоліть баклажани і відправте на вогонь. 2 – 3 хвилини після закипання ще потрібно проварити баклажани, потім злийте рідину. Відкиньте баклажани на друшляк і дайте добре стекти рідині.
Нарізану кубиками цибулю обсмажити до золотистого кольору.
Окремо на сильному вогні обсмажте на невеликій кількості олії баклажани до золотистого кольору.
Відправте до глибокої каструлі баклажани і цибулю, додайте грибну приправу, майонез. Ретельно перемішайте.
Готовий салат розкладаємо по банкам і накриваємо кришками.
Тепер салат потрібно простирилізувати. Для цього викладаємо банки у каструлю на дні якої застелено рушник. Заливамо воду по плечики банок і відправляємо на вогонь. З моменту закипання стерилізуйте протягом 15 хвилин.
Смачного!
18,09,2022
Головна картинка ілюстративна з вільних джерел. Колаж.
Популярні статті
- Ну а що я мала робити? Стоять вони навпроти мене і аж світяться обоє щастям. Прямо при ньому казати: ” Доню схаменись, куди ти свою голову сунеш?”. Мені виховання такого зробити не дозволяє та й він ніби хлопець непоганий
- Є такі люди, які в місті просто не можуть жити, все на них тисне, нема чим дихати, нема на чому оку спинитися. Я саме така людина і хочу вам розказати, як я колись давно їхала в місто за «женихом» та мало не втратила сім’ю і себе
- — Краще б ти не дарувала мені ніякої квартири, – сказала донька захлипавшись. – Більше негараздів після твого подарунку ніж радості в моєму житті.
- Принесла я чоловіку отой судок і як було, на постіль перед ним поклала: “Або кажи щось свої мамі, або відвозь назад у село. Я вже більше не можу такого терпіти, ну скільки ж можна?”
- Заїхали мої племінники і наче перші тижні лиш до всього приглядалися і характеру не показували, а потім потроху-потроху вже я почала розуміти, що я в своєму домі не ґаздиня. Не там стала, не там сіла, не те з’їла. А я ж за собою бачу, що я все гірше до ліжка гнуся