fbpx
Без категорії
Увечері Юрко прямував до Любаші, несучи букет троянд та пакет подарунок, після якого наречена забрала заяву, навіть не попередивши про це Юрка

Юрко перебирав у голові:

— Дезодорант, заколка для волосся, парфуми… Ні, не те, усе це у неї вже є! Сам купував минулого року щось на свята, а щось просто так, щоб була ласкавішою…

Злостився:

— Це ж треба на мою голівоньку такий клопіт, щоб день наpодження Любки співпав із Різдвом та ще й за два тижні до нашого з нею весілля! Хочу чи ні, а змушений щось подарувати.

Гукнув до батька у сусідню кімнату, який там читав газету:

— Батьку, а ти що мамі дарував перед весіллям?

Той довго роздумував, нарешті видавив із себе:

— Сковороду, але потім жалкував, що зробив такий дарунок, бо частенько нею отримував по лисині, коли приходив π’яний. Ота гyля на гoлові саме від отієї клятої сковороди.

Батько відклав газету й підійшов до сина, зачинивши двері на кухню, де порядкувала дружина, прошепотів:

— Потерпи ще трохи, після одруження подарунки не обов’язкові.

Син витягнув калькулятор і заходився рахувати:

— Весільний букет, фотограф, тамада, автівка, шлюбна церемонія, чоботи, які маю одягати на свою дорогеньку тещу…

Глянув на суму, яка вискочила на калькуляторі, й відкинув його геть:

— Ого! Прийдеться гроші позичати… Ще й цей день наpодження.

Зайшов на кухню до матері:

— Мамо, а може купити своїй Любці торт та пляшку кaгору? Дівчата люблять солодке!

Та зареготала:

— Хочеш, щоб було як попереднього разу? Майбутнього свата ледве вpятували, а нареченій промивали шлyнок. У нас сину попереду весілля, а не пoхoрон!

Юрко зрозумів материн натяк й почухав потилицю:

— Звідки ж я міг знати, що торт несвіжий? Продавчиня запевнила, що лише ось-ось привезли…

Мати, перебираючи у кухонній шафі посуд, перераховувала те, що можна було б вважати за подарунок:

— У нас чотири вази для квітів – одну можна красиво упакувати й – вітай свою красуню. Є ще дві салатниці, які мені колись дарували (уже не пам’ятаю, з якої нагоди) на роботі, є зовсім новенька каструля — у господарстві потрібна річ!

Син морщив носа:

Читайте також: О, Господи! Подypiли їхні діти – усе в житті перемісили, перекрутили. Не могла заспокоїтися Іванна. Тим паче, Євгена заздалегідь попереджала, щоб не вів невістку в хату. Не послухав! Тож, хай не сподівається, що справлять йому весілля. Сам винен!

— Ти ще швабру запропонуй! Теж хороша річ, а головне не треба буде купувати пилососа!

Батько й собі зайшов на кухню:

— Юрчику, згадай, чого у твоєї нареченої немає. Дарувати потрібно щось таке, щоб не лише тебе згадувала, а щоб ця річ їй була вкрай потрібна. Може, вона щось у тебе просила?

Молодик наморщив лоба, прикидаючи, чого у Любки немає, раптом вигукнув:

— Пригадав! Стоїмо із нею перед Новим роком на базарі, торгуємо салом, а вона уся труситься, замерзла бідолашна. Чай не нагрів, випили по сто грамів кoньяку, а вона, сердешна, дрижаки ловить. Кілька разів ходила в машину грітися. І як я відразу не здогадався? Тепер не замерзне, а головне — подарунок від душі!

Увечері Юрко прямував до Любаші, несучи букет троянд та пакет з валянками.

Весілля не відбулося. Наречена забрала заяву, навіть не попередивши про це Юрка.

За матеріалами – «Вісник Переяславщини», автор – Людмила Левченко.

Фото – ілюстративне.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

facebook