Уже за три хвилини після мого дзвінка свекрусі телефонував мій чоловік. Бачте, його дуже обурили мої слова адресовані його матері. Однак, я й досі не розумію, що ж не так сказано? Ну самі посудіть, хіба ж я не права.
Десять років тому моя свекруха пішла на пенсію. А за три місяці я стала мамою прекрасного сина. Хлопчика ми назвали Максимком і були дуже щасливими батьками, хоч і з’явився він на світ геть не за планом.
Коли свекруха моя працювала, то мала дуже гарну зарплату. А ось пенсія була геть не великою і з часом свекруха почала скаржитися на те, що їй не вистачає грошей на життя.
Хтось із її подружок порадив їй запропонувати нам себе як няньку. За це ми мали свекрусі платити. Їй сподобалася ця ідея, і вона прийшла до нас і запропонувала це.
– Ти зможеш вийти на роботу, а я буду няньчитися з Максимом!
Ми з чоловіком і так думали її просити про допомогу, адже у нас була квартира в кредиті, та й на роботі в чоловіка негаразди почались. Нам фінансово було дуже важко і моя зарплатня виручила б і дуже. Однак практично вся вона мала б піти на оплату праці свекрухи. Ми з чоловіком довго радились. Вирішили, що я і він знайдемо підробіток, але пропозицію свекрухи і явно завищений цінник за послуги, ми таки прийняли.
Я вийшла на роботу, а свекруха няньчила нашого сина за гроші. За півроку Я таки вийшла на гарний підробіток, а згодом знайшла кращу роботу. Чоловік також працював без відпочинку, аби ми могли виплатити кредит.
Звичайно ж, за послуги свекрухи як нянька ми платили дуже добре.
Я мушу визнати, що зі свекрухи вийшла чудова няня для сина нашого. Вона його годувала, грала з ним, постійно гуляла з ним на свіжому повітрі та всіляко займалася його розвитком.
А два тижні тому Максимку виповнилося десять років. Він уже самостійний та дорослий. І саме тому нянька йому не потрібна.
Я зателефонувала свекрусі і все пояснила і попросила більше не приходити сидіти із нашим сином тому що нянька нам уже потрібна, і платити ми їй не будемо.
Уже за три хвилини мені чоловік подзвонив і був дуже незадоволений тим, що я його мамі відмовила. Мовляв. вона людина у віці і гроші, що ми їй платили їй дуже потрібні а я так не гідно вчинила.
Я й отетеріла. Тобто, коли ми її просили посидіти із нашим малим сином нам гроші не треба були? Вона спокійно знаючи усю нашу ситуацію брала з нас завищену суму і тепер ще й я не права?
Чоловік надумав усе одно мамі допомагати і віддавати як і раніше більшу половину своєї зарплатні їй. Але я повстала проти. У нас ще й досі кредит не виплаено, син росте, його вчити треба. Чого викидати на вітер десятку щомісяця?
Тепер у нашій сім’ї дуже напружена атмосфера. Чоловік і свекруха на мене ображені, а я стою на своєму. Свекруха зараз у тій же ситуації в якій були ми десять років тому. Вона нам тоі на зустріч не пішла.
Так скажіть, чого я маю чимось їй допомагати?
Ну хіба ж я не права?
10,05,2023
Головна картинка ілюстративна.
