Малюки жили в бруді і з недостатньою кількістю їжі.
У Київській області з сім’ї, яка опинилася в складних життєвих обставинах, забрали чотирьох маленьких дітей. Як повідомляє прес-служба Ювенальной превенції, таке рішення ухвалила комісія в складі інспектора з ювенальної превенції Згурівського відділення поліції, начальника служби у справах дітей та сім’ї Згурівської РДА та голови сільської ради, пише Сегодня
У сім’ї, де живуть дві дівчинки шести і п’яти років і двоє хлопчиків трьох років і 11 місяців – жaхлuві побутові умови, повна антисанітарія, недостатній запас продовольства, відсутність звичних благ і батьківського піклування.
Мати дітей разом зі своїм співмешканцем вели антигромадський спосіб життя, ніде не працювали, мати могла залишати дітей на кілька днів. За малюками фактично доглядала шестирічна старша дочка.
Дітей оглянули лікарі, загрoзи їхньому життю та здоров’ю немає.
З приводу доцільності збереження за матір’ю прав на виховання дітей комісія буде визначатися після повторного ретельного вивчення життєвих обставин.
Читайте також: НА ЗАКАРПАТТІ 2-РІЧНИЙ ХЛОПЧИК ПOМEР ВІД ГOЛОДУ
Поліція, у свою чергу, вже склала адміністративні матеріали щодо матері за невиконання обов’язків по догляду за дітьми (ст. 184 КУпАП).
Популярні статті
- Ну а що я мала робити? Стоять вони навпроти мене і аж світяться обоє щастям. Прямо при ньому казати: ” Доню схаменись, куди ти свою голову сунеш?”. Мені виховання такого зробити не дозволяє та й він ніби хлопець непоганий
- Є такі люди, які в місті просто не можуть жити, все на них тисне, нема чим дихати, нема на чому оку спинитися. Я саме така людина і хочу вам розказати, як я колись давно їхала в місто за «женихом» та мало не втратила сім’ю і себе
- — Краще б ти не дарувала мені ніякої квартири, – сказала донька захлипавшись. – Більше негараздів після твого подарунку ніж радості в моєму житті.
- Принесла я чоловіку отой судок і як було, на постіль перед ним поклала: “Або кажи щось свої мамі, або відвозь назад у село. Я вже більше не можу такого терпіти, ну скільки ж можна?”
- Заїхали мої племінники і наче перші тижні лиш до всього приглядалися і характеру не показували, а потім потроху-потроху вже я почала розуміти, що я в своєму домі не ґаздиня. Не там стала, не там сіла, не те з’їла. А я ж за собою бачу, що я все гірше до ліжка гнуся