fbpx
Події
В Україні з’явився новий наймолодший директор школи(фото)

Музика на перервах і шкільне радіо. Буквально кілька місяців тому вся Україна дивувалася наймолодшому директору школи, якому тоді було всього 25 років. У вересні минулого року Дмитро Ламза з Кам’янського Дніпропетровської області очолив одну з київських шкіл. Ось тільки протриматися в статусі самого юного хлопцю вдалося недовго – молодь наступає на п’яти. Колега Дмитра, Віталій Мошенець, молодший за нього на рік і працює в навчально-виховному комплексі села Драбівка Черкаської області. Директором став у 24 роки, до цього шість років працював в рідній школі вчителем фізкультури. Віталій Олександрович, як його називають учні, закінчив Корсунь-Шевченківське педагогічне училище, потім університет у Переяславі-Хмельницькому, пише  “КП” в Україні”.

У родині хлопця взагалі сформувалася ціла педагогічна династія – батько викладає фізкультуру в іншому районі, дружина – вчитель початкових класів за освітою, працює бібліотекарем в школі.

Коли попередній директор пішов на пенсію, колектив підтримав молодого “фізрука”. У колективі одні жінки, вони і вирішили, що керувати повинен чоловік. Занадто серйозно ідею не сприйняв, але конкурс пройшов, надавши свій перспективний план розвитку школи. Вибрали Віталія одноголосно, правда, тільки на два роки. Потім, якщо молодий директор себе проявить, буде ще один конкурс і тоді контракт продовжать ще на шість років.

– Дев’ятий клас, де я був класним керівником, не хотів мене відпускати в директори, – зізнається молодий педагог. – Але з часом діти звикли, увійшли в ситуацію.

Читайте також: 28-річна сестричка стала матір’ю для семи братів і сестер

До речі, перше, що зробив Віталій, прийшов на засідання шкільного самоврядування та вислухав всі побажання учнів. Так в школі з’явилося власне радіо, на перервах звучить музика, регулярно проводяться дискотеки, а по четвергах школярі на чолі з директором їздять в басейн.

“Директор сільської школи – посада особлива”

– Діти після уроків самі монтують матеріал для радіо, готують випуски шкільних новин. Музику, яку вони хочуть ставити я, звичайно, прослуховую. Адже молодь зараз самі знаєте яка, – посміхається Мошенець. – Ще діти хочуть добудувати в школі третій поверх, там організувати розважальну зону з ЗD кінотеатром. Я відповів, що, коли хтось із них стане депутатом, стане спонсором – тоді і добудуємо.

Поки у молодого керівника клопоти більш приземлені: завершити ремонт актового залу, утеплити будівлю садка і зробити туалети в приміщенні. Гроші на потреби школи хлопець просить у місцевих фермерів і депутатів. Ті під його натиском встояти не можуть – фінансують сільську освіту, як можуть.

– Директор школи в сільській місцевості – це посада особлива, – розповів виданню Віталій. – Ні завгоспа, ні діловода, доводиться бути на всі руки майстром. Основного робочого часу не вистачає, часто залишаюся допізна. Дах дитячого садка перекривали, так шифер носили всі разом.

Незважаючи на зайнятість, хлопець встигає приділяти час сім’ї, виховувати п’ятирічного сина, і тренувати футбольну команду дошкільнят.

Директор зізнається, що усвідомив себе на керівній посаді не відразу. Але коли одного разу прокинувся о четвертій ранку, переживаючи, щоб не прорвало в школі труби, зрозумів, що все – затягнуло.

Діти, а їх в НВК трохи більше 80-ти, включаючи садок, свого молодого директора поважають і слухаються.