Мені треба було в совбез на годинку, тож я зателефонувала свекрусі і попросила її посидіти з донькою. Я не хотіла малу з собою брати, адже зараз погода нельотна, та й нащо дитину в таке місце вести.
Від свекрухи одразу ж посипалось мільйони питань незрозумілих: “Коли? А чому? А як довго?”, ніби я її на тиждень із онукою залишаю. Погодилася, звісно, але якось неохоче відреагувала на моє прохання.
Доні моїй дочки два роки. Вона поки що не ходить у садок, але я вже працюю. Віддалено, але іноді потрібно відвозити документи у різні установи. Я намагаюся знаходити баланс між роботою та материнством. Часом доводиться донці мультики включати та занурюватися в документи, але іншого вибору немає, адже сім’ї потрібні гроші.
Свекруха ніколи мені не відмовляє, але сидить вона з онукою через “не хочу”. Мені іноді навіть дзвонити їй не хочеться. Краще з собою доньку везти, ніж бачити її незадоволене обличчя. Хоча свекруха добре доглядає внучку. Вона і нагодує, і погуляє, і почитає казку. Однак вона не виявляє жодного ентузіазму. Таке відчуття, що вона взагалі нічого не відчуває по відношенню до дитини.
До півтора року я сама сиділа з донькою і ні від кого не чекала на допомогу. Але коли виникли фінансові труднощі, мені довелося повертатися на роботу. Проте й із донькою зараз цікаво. Вона балакає, кумедна така, сама себе зайняти може, та й не вередує зовсім. Але свекруху наче на важкі роботи посилають, коли вона до нас приходить. Краще відмовилася б, та й усе.
Ось, подругам моїм бабусі із задоволенням допомагають. Вони не лише виручають у разі НП, а й на вихідні до себе дітей забирають. А донька взагалі нікому не потрібна, виходить, окрім батьків? У мами моєї бурхливе особисте життя, вона себе взагалі бабусею не рахує, тому рідко навідується в гості. А свекруха… Ну, з нею і так все зрозуміло!
Прикро, що всім бабусі допомагають без зайвих розмов, а в мене ось така ситуація. Розраховувати ми з чоловіком можемо лише на себе, адже до онуки нікому немає діла.
Щоразу обіцяю собі, що більше не звертатиметься до родички за допомогою, але коли справа нагальна, то мушу телефонувати і вислуховувати купу незадоволених коментарів.
От скажіть, онуки і для вас не в радість? Чому посидіти раз на тиждень усього годинку то така вже величезна неприємність?
Залишаю дитину із бабусею і завжди відчуваю себе винною. Але чому?
Поясніть мені, чому вона так себе поводить?
29,04,2023
Головна картинка ілюстративна.
