Все почалося з того, що онук одружився. Ми всі були дуже раді, прийняли невістку з розкритими обіймами.
Ми люди не багаті, але все ж спромоглися подарувати на весілля дуже пристойну суму грошей.
Якби син хотів, то він би вніс першу заставу в дольовій участі, але вони вибрали медовий місяць на екзотичному курорті.
Я тоді прийшла до невістки з сином і ми довго обговорювали цю ситуацію.
– Я більше йому ні копійки не дам, – казав чоловік, – я сам гараж міг купити і собі машину там тримати, але я віддав гроші йому!
Ми його заспокоювали, адже Назарко – наш єдиний онук.
А ще, я розуміла, що трохи в тому є і моєї вини. Справа в тому, що перед весіллям, Назар і Настя приходили до мене в гості і я так їм зраділа, що й вихопилося в мене:
– Будете мати й мою квартиру, коли мене не стане, я вам це обіцяю.
Коли є де жити, то не дуже будеш гроші й шанувати. Особливо чужі, особливо, коли їх так багато. Але я нічого синові не сказала. Але все вилізло, як то буває.
Пожили молоді трохи на орендованій квартирі і тут приходить до мене онук і каже:
– Ба, Настя при надії і ми маємо десь постійно жити. може, ти переїдеш до мами і тата? Ти вже не молода і тобі потрібен догляд… Що скажеш?
– Але я не хочу жити з твоїм татом, – сказала я.
– Ба, але ж ти сама сказала, що квартира моя.
І онук так на мене дивився, наче я йому не хочу дати маленький шматочок тортика, коли сама з’їла майже весь. Я не могла знайти слів, розумієте і тоді все переклала на сина з невісткою.
– Ти найперше запитай батьків чи вони мене візьмуть, – сказала йому.
Я була певна, що невістка не захоче зі мною жити, от на всі сто впевнена. Коли онук прийшов з такою пропозицією до батьків, то вони теж не знали, що й казати. Але син мій ще мав гараж перед очима і на серці, тому й випалив:
– Треба було думати головою, коли стільки грошей на наїдки та напитки протратив! Ми з мамою в житті авокадо не їли, бо на все відкладаємо. А ти ще прийшов, бо тобі мало?
– Але бабуся згідна, тільки ви проти, – не розумів син батьківської поведінки.
– В житті не повірю, що бабця залишить свою кухню і сусідок, бо хоче з нами жити!, – випалила невістка.
– Які ж ви егоїсти, – каже тоді син, – Ми маємо на орендованій квартирі вашого онука ростити, бо ви маєте дві квартири і ні однією не хочете нам поступитися! Які ви родичі після цього!
– Я не буду з бабусею жити, бо вона просто нестерпна в побуті, – казала невістка, а я їй платила тим самим, що вона ніяка господиня і в мене буде просто алергія від тієї пилюки, яку вона розводить.
Отак ми всі розбіглися по своїх кутках при своїх думках.
Я дуже люблю онука, дуже! Але я не хочу жити з невісткою. Я хочу жити в своєму куточку, а як уявлю, що молоді тут все викинуть і перероблять, то я вже не можу.
Але з іншого боку – дитинка не має з’явитися в чужій хаті. Це ж і рости воно буде там, бо коли вони на ту квартиру назбирають з таким відношенням до грошей.
Настя ніде не працює і буде з дитиною, а Назарчик не багато заробить на своїй роботі. Далі між ними почнуться претензії і навіть розійтися можуть і все через мене.
Щоб ви порадили мені зробити?
Фото Ярослава Романюка
Автор Ксеня Ропота
