Уявляєте, моя подруга ходила замість мене на побачення з моїм чоловіком!
Про те, що ми з Олегом маємо бути разом, знали всі, окрім нас з ним. Ми часто сварилися, не знати чого ображалися і вічно чекали один від одного якихось натяків чи вчинків.
Я чекала, що після пів року зустрічання, пора вже пропонувати мені руку й серце. А чого, вибачте, чекати? Я знаю, що це найкращий чоловік, який може бути в моєму житті, якщо з того боку теж такі думки, то вперед – я чекаю на перстеник на пальчику.
Натомість, Олег щось мимрив про перевірку почуттів, про «твердо стати на ноги», що він замолодий брати відповідальність…
Знаєте, не люблю «Ромео і Джульєтту», але єдине, що там справді гідне поваги – люди побачили один одного мить і вже були впевнені, що це вічне почуття.
А тут чекай, Парасю, бо я ще замолодий.
І ось в такі моменти на поміч приходила моя подруга Ліля. Вона витирала мої сльози і розраджувала та переводила з його мови на нормальну, що ж має Олег на увазі.
Тоді я казала їй:
– Ти так його захищаєш, то йди йому переклади, що я маю на увазі.
І вона ходила та перекладала. Мені й тіні сумнівів не було, що вона почне Олега приманювати до себе. По-перше, це лиш підтвердило б мої думки, що він не здатен до серйозних почуттів, а, по-друге, я була впевнена, що він Лілі не подобається.
За те, що вона нас таки звела докупи, Ліля була у мене першою дружкою і хресною для мого старшого сина.
Життя йшло, як йшло, бо в кожного є приємні моменти і не дуже.
Згодом від моєї шаленої любові до Олега не лишилося нічого, крім обов’язку. Признатися, що я його більше не люблю – але що далі?
Люта зима в дечому допомогла мені визначитися – я потрапила в Німеччину з дітьми, а Олег залишився в Україні.
Тут я вдихнула на повну – я вільна від Олега! Я чітко зрозуміла, що не хочу більше з ним жити і таки наважуся на розрив.
Не буду кривити душею, що мені в цьому допоміг визначитися Вазим, австрієць сирійського походження.
Клянуся, я ніколи не думала, що чоловік може так жінці догоджати, не тому, що хоче завоювати, а тому, що так вихований – і руку подасть, і комплімент скаже, і двері перед тобою відкриє!
Вазим дуже гарно залицявся, дарував квіти і всілякі милі дрібнички. Він казав. Що ще ніколи не зустрічав такої, як я, а я просто мліла від щастя! Ми вирішили, що поки житимемо так, без реєстрації, бо я вже й сама переконалася, що штамп в паспорті ні від чого не захищає.
Потім Вазим сказав, що перебирається в Емірати і пропонує мені переїхати разом з дітьми туди. Показував квартиру, де ми житимемо, фото столиці, басейни, пісок, море… Розкіш!
Справа залишилася за Олегом, щоб він дав мені дозвіл вивезти дітей в іншу країну.
Звичайно, що той егоїст вперся рогами і сказав, що нічого не буде робити. Я тоді зателефонувала Лілі і вкотре попросила її вплинути на Олега.
Але замість того аби вправити йому мозок, та приїхала до мене і давай мене засипати питаннями:
– Чим ти будеш там займатися?
– Буду дружиною, – кажу впевнено я.
– Ви вже одружитеся?
– Ні, колись… Ти ж знаєш, що я розчарувалася в шлюбі.
– Ти мову знаєш?
– Ні!
– Права свої в цій країні знаєш?
– Що ти мене за дурниці питаєш? Я їду з коханим чоловіком!
– Всі так їдуть. Ти хоч розумієш, що ти за авантюру починаєш?
Знаєте, я вперше на неї зла, бо так не робиться! Я попросила її допомогти, а вона мені якісь дурниці говорить! Вона просто не знає Вазима і я планую їх познайомити, щоб вона сама побачила, що таке справжній чоловік! Тоді вона легко переконає Олега!
Фото Ярослава Романюка.
