Останній понеділок Великого посту знаменує початок Страсного тижня. Понеділок Великої седмиці – що за день.
У християн останній тиждень Великого посту називається Страсною (Великою) седмицею. Це найважчий період посту, який присвячений спогадам про наближення Страстей Господніх, а в їжі дотримуються найбільш серйозних обмежень. Кожен день Страсного тижня називається “Великий” або “Страсний” і присвячений певним подіям і притчам, розказаним Ісусом в останні дні Його земного життя.
У Великий понеділок Страсного тижня християни згадують євангельську розповідь про те, як Ісус прокляв дерево смоковниці (інжиру), вкрите зеленим листям, але зовсім безплідне, яке тієї ж миті засохло на очах у Його супутників. Ця подія стала символом прокляття душі, що не приносить духовних плодів – віри, молитви, щирого покаяння і благих справ.
Також згадується старозавітний патріарх Йосип, якого брати продали в рабство до Єгипту, Він є прообразом Ісуса Христа, що прийняв стpaждання.
Ці теми є головним змістом церковної служби Великого понеділка і відображені в співах у дні Страсного тижня.
Також у Великий понеділок митрополитом покладається початок варіння ароматичної олії миро – особливої церковної святині, яка виготовляється лише один раз на рік, на Страсний тиждень.
Молитва. Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмеpтний, помилузй нас. Сила любові Твоєї нехай знову виявиться більшою від зла, що нам загpожує. Хай вона буде більша за гріх – більша за безліч гріхів, які дедалі зухваліше привласнюють собі право бути частиною життя людей і суспільства. Нехай сила Хреста Твого, о Христе, подолає батька всякого гріха, якого звуть «князем світу цього»! Бо Ти Хрестом і Стpастями своїми відкупив світ! Амінь. (блаж. Йоан Павло II)
Читайте також: Страсний понеділок 2018: що нам пропонує Святе Письмо у перший день Стpaсного тижня
Псалом 119, 41-48 VI (Вав)
І нехай прийде, Господи, на мене Твоя милість, *
Твоє спасіння – за Твоїм словом.
І я дам відповідь тому, хто з мене кепкує, *
бо я покладаю надію на Твоє слово.
І не відніми назовсім слово правди з моїх уст, *
бо я надію покладаю на Твої присуди. Тож назавжди збережу Твій закон – * навіки-віків!
Я йду по просторах, * бо шукав Твоїх заповідей.
Я говоритиму про Твої свідчення перед царями * і не буду соромитися.
Я буду милуватися Твоїми заповідями, * які я дуже полюбив.
І я здійматиму свої руки † до Твоїх заповідей, що їх полюбив, – * вникатиму в Твої настанови.
Джерело: CREDO.
