То й що, що у нас двоє спільних діток, синочок її знудився, бідненький, то й треба аби дитина трохи розвіялася та відпочила.
Більше того, вона ще й його в себе висипляє, щоб він потім говорив, ніби був в рейсі чи щось таке.
Я розумію, що вона мене не полюбила з дня знайомства, але ж зараз вже мова не про мене.
Паша дуже гарний чоловік, але по-правді, абсолютно безвідповідальний. Він має гарну роботу, може водити фури. Але до своєї так і не доробився, як от його колеги.
Якщо треба кудись їхати, то його наймають, бо постійної роботи він не має. Своє таке рішення він завжди виправдовує тим, що вже має професійні болячки і саме я маю так розпоряджатися грошима, щоб нам на все вистачало.
Якби ще й я не працювала, то просто не знаю, на що б платила комуналку та якісь елементарні речі для дітей, як от гуртки, взуття, одяг в школу.
Що чоловік погулює, я дізналася випадково. Справа в тому, що хоч свекруха мене не любить, але вона інколи нам позичає, коли дуже треба. Тоді знову була така ситуація, що грошей мені не вистачило, а Паша поїхав в рейс.
Я подумала, що прийду до неї та позичу гроші, а чоловік приїде з рейсу, то й віддам.
Свекруха мені відкрила і я одразу не зрозуміла, чому вона така стривожена. А тоді відчула, що щось не так, але от не знала, що саме.
Свекруха швидко дала мені гроші і просто випхала за двері.
І от я йду від неї і починаю розуміти, що мене насторожило – в коридорі було взуття Павла, я його червоні кросівки ні з чим не переплутаю.
Я назад і в дверях зіштовхуюся з Павлом, який вже по телефону щебече до якоїсь жінки, бо я таких слів від нього роки не чула!
Я влаштувала йому скандал і він тоді щось мене ще перепрошував, казав, що цього більше ніколи не повториться. Але мені було цього мало і я пішла в квартиру до свекрухи.
– Як ви могли? Навіщо ви його в себе ховаєте? Навіщо ви йому потакаєте? Ми його родина і я його дружина!, – казала їй я.
– Від доброї дружини чоловік не гуляє! Ти на себе подивися, як ти виглядаєш і чи хоче мій Павлик мати таку жінку!
Я аж отетеріла. Хотілося сказати, що я так виглядаю, як Павло нас забезпечує, але потім глянула на себе в дзеркало в коридорі і … розплакалася.
Я не чарівниця аби з нічого зробити собі ідеальну шкіру, зачіску та одяг. А потім почала старатися і готувати улюблені Павлові страви, не сварилася через гроші, позичила в подруги кілька речей і вона мене пофарбувала та постригла.
Ніби все налагодилося, але я відчувала, що це не кінець.
Я дуже старалася бути кращою дружиною, кращою мамою і кращою людиною.
Але знову не вгодила. Я залізла до нього в телефон і там все побачила, і фото, і переписки…
Зараз не знаю, як вчинити правильно. Дуже хочеться вигнати його зі свого життя, але ж діти… Як бути?
Фото Ярослава Романюка.